“Часто в інтернатних закладах дітей вивозять за кордонна оздоровлення. Хто це перевіряє?” Відповідь на запитання користувачів порталу

Програма “Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!” продовжує відповідати за запитання користувачів порталу. Так, усиновителька Наталія з Броварів, цікавиться: “Багато чула про те, що в інтернатних закладах діти їздять на оздоровлення за кордон. Хто це санкціонує та перевіряє законність таких виїздів? Чи ведеться якась статистика?” На це запитання програма “Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству - ні!” попросила відповісти Світлану Клочко (голову правління ГО “Всеукраїнське об’єднання “Право на сім’ю”).

“Наталія, ваше запитання доволі складне. На жаль, статистика щодо кількості дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які здійснили оздоровлення за кордоном, Мінсоцполітики останні роки не оприлюднюється, тому надати відповідь щодо масштабу таких виїздів не має можливості. Щодо законності таких виїздів. З одного боку, все відбувається відповідно до законодавства України. Так, у керівників інтернатних закладів, де виховуються діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, є така можливість - оздоровити дитину за кордоном. Таким оздоровленням, як правило, займаються благодійні організації та фонди.

Ці організації збирають пакет документів, серед яких - обов’язковий дозвіл на вивіз дітей за кордон від органів опіки та піклування, З другого боку, мета таких поїздок може бути не тільки оздоровлення та бажання подбати про дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування. Часто таких дітей запрошують на оздоровлення, щоб закордонні батьки мали можливість подивитися на цих дітей, поспілкуватися, і якщо їм все подобається - у подальшому здійснити міждержавне усиновлення. Після оздоровлення дитина повертається у заклад, а через деякий час до неї їдуть з-за кордону потенційні усиновителі.

Тобто це оздоровлення може мати на меті надання можливості іноземним громадянам здійснити незаконний підбір дитини для подальшого усиновлення. Після повернення дитини у заклад, часто «вмикаються» корупційні схеми. Головна мета - штучне «притримання» дитини в інституції для певних іноземних громадян шляхом перешкоджання національному усиновленню чи влаштуванню до інших форм сімейного виховання.

Саме тому ми багато чуємо історій про те, що громадяни України, які бажають взяти в родину дитину – сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування, під час знайомства з нею та намагання встановити контакт чують фразу про те, що вона не хоче такого спілкування, бо її скоро заберуть іноземці.

Інформація про такі схеми неодноразово надходила до профільного міністерства, проте довести факт корупції в такому випадку доволі важко.