ua

«Частіше розкривати своє серце дітям і сміливо приймати як радість, так і сум», - роздуми прийомної мами Наталії Постригань

16.06.2020

Спеціалісти програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» продовжують спілкуватися з прийомними батьками і ділитися досвідом – як налаштувати себе на процес прийняття дитини в свою родину. На цей раз ми приведемо декілька думок прийомної мами з Маріуполя, яка зараз виховує 8 діток у своєму будинку сімейного типу.

«Усім, хто вагається взяти дитину, я би хотіла побажати слухати своє серце і розкривати своє серце для цих діток, – каже Наталія. – Коли вперше прочитала статтю про цю тему, вже більше не змогла залишатися осторонь, і крок за кроком йшла до того, ким я є зараз. Тобто треба розкривати своє серце. І не думати, що будуть тільки радощі, ні. Треба бути готовим навіть прийняти біль, сум, але цей біль во благо і не назавжди.

Але усім, хто думає взяти дитинку до себе в родину, я пораджу зважити свої сили, свої наміри та вагання. Чесно відповісти собі: навіщо мені ці діти? І вже від цієї чесної відповіді приймати подальші рішення. А коли вже прийняли рішення – не боятися, сміливо йти вперед. Сумних історій дуже багато, але озираючись у минуле, я розумію, що пройшла багато труднощів дуже достойно. Хоча прийомна мама я тільки рік, і це ще маленький строк. Я не знаю, чи вийде щось корисне з моїх витрачених сил та нервів. Ще не зовсім розумію, де треба стояти на смерть і не відступати, а де треба відступити і дати час… Але я жодного разу не пошкодувала.

Бути мамою – це прекрасно, це найкраще, що трапляється в житті. Так, в мене була інша робота, кар’єра, але заради неї не хотілося жити. Сумно, коли віддаєш своє життя, свою душу залізу чи якимось неживим речам. А тут живі душі. Я проводжу час не з механізмами, а з живими людьми. До того ж, це молоде покоління, це діти, наше майбутнє. Наскільки вони скористаються моєю допомогою у своєму подальшому житті та які висновки робитимуть – покаже час. Буду робити і надалі все, що в моїх силах, аби надати цим діткам краще життя. Звісно, прийомна мама – це праця, а не розваги. Але саме на це є сенс витрачати своє життя».