«Бучанська різанина»: ті, хто вижив, довірили свої історії Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Сьогодні Буча — це ім’я, яке знає весь світ. Це місто, яке стало символом трагедії України через найжорстокіші звірства росіян на українській землі. З перших днів повномасштабної війни Буча була однією з найгарячіших точок, оскільки розташована на шляху до Києва — столиці України.

Російські війська увійшли в місто 27 лютого і того ж дня почали вбивати. «Бучанська різанина» — це страшна масова бійня, вчинена російськими окупантами над жителями Бучі. Це був один із перших серйозних доказів жорстокості ворога в Україні. Масове вбивство мирного населення, яке супроводжувалося викраденням людей, тортурами, зґвалтуваннями (в тому числі дітей), грабежами сколихнуло світ. Шоковані були всі: як людина може вчиняти таке з іншими?

Буча була окупована росіянами 33 дні, а 31 березня 2022 року ЗСУ відновили контроль над містом. Там загинули сотні мирних жителів, десятки з них — діти. За незламність та безперервний опір 24 березня 2022 року Указом Президента України місту Буча присвоєно почесне звання «Місто-Герой України».

Російська влада заперечує будь-які правопорушення та звірства у Бучі, називаючи докази провокацією або постановкою. Проте заяви країни-агресора з цієї теми неодноразово спростовувалися міжнародними ЗМІ.

Мешканці Бучі, які пережили окупацію, поділилися своїм болем, довіривши свої історії Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Музей «Голоси Мирних» — це найбільший у світі архів історій мирних жителів, які постраждали від війни Росії проти України. Місія музею — збирати, зберігати та ділитися історіями мирних громадян України задля кращого розуміння життя під час війни з метою створення кращого майбутнього. Архів Музею вже містить понад 25 000 унікальних історій з перших вуст.

Ось три історії мешканців Бучі.

На очах у 20-річної Тетяни Січкар російський снайпер убив її матір, а батька окупанти викрали з місця розстрілу. Забрали з мішком на голові. Того дня вони якраз поверталися додому від бабусі: домогосподарка, програміст і їхня донька-студентка... «Чомусь снайпер вирішив стріляти саме в мою маму. Куля потрапила їй прямо в лоб...», — розповідь Тетяни дивіться та слухайте тут bit.ly/3BFaTRh

Ірина, мати двох доньок і щаслива дружина, їхала з роботи додому на велосипеді. Під Бучею її розстріляли. Фотографія з місця трагедії, на якій зображена її рука з червоним манікюром, облетіла світ. «Останніми її словами було: «Мама тебе любить», — розповідає донька Ірини, яка першою побачила тіло матері на відео. Родина змогла поховати Ірину через 38 днів після її смерті. Її історія тут bit.ly/3QaYBUT

Микола з Бучі 34 дні прожив у підвалі. Росіяни застрелили одного з його друзів лише тому, що тому було менше 50 років, через це він «міг бути військовим». Леонід був першим, кого Микола поховав. За кілька днів загинув і його друг Сергій. Чоловік вийшов на вулицю покурити і його було вбито. Без причини. Миколі дали 20 хвилин, щоб зібрати ледь не по частинах понівечено тіло друга і поховати його. Ви можете знайти його історію тут bit.ly/3JqpJwL

Мета Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова — створити надійне джерело інформації про життя Мирних в умовах війни, отриману з перших вуст. Це унікальний психотерапевтичний проєкт, що сприяє психологічному добробуту та ментальному здоров’ю українців, які пережили травму війни, завдяки можливості розповісти їхні історії.

Фонд Ріната Ахметова є найбільшою приватною благодійною організацією в Україні. З перших днів війни у 2014 році гуманітарна підтримка, надана Фондом, допомогла врятувати життя 3,5 мільйонів жителів Донбасу. Тисячі з них поділилися з Фондом своїми історіями, які були об’єднані в унікальний віртуальний музей.

З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України у 2022 році Музей став архівом трагедій усього українського народу. Співробітники та волонтери Фонду Ріната Ахметова продовжують спілкуватися з людьми та записувати їхні історії.

Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.