7 934 дітей-сиріт знайшли батьків за підтримки порталу «Сирітству – ні!». Робота триває
Чужих дітей не буває, зрозумів Олександр Славінський, коли побачив фотографію маленької дівчинки на інтернет сайті. Дитина з очима надзвичайної глибини – це їх дитина, одразу підтримала чоловіка дружина Олена.
Подружжя вже кілька років сподівалось на поповнення в їх сім’ї, проте марно. Тож наважились на всиновлення. Більше того, коли Олена та Олександр зустрілись з дівчинкою у дитячому будинку і почули, що вона хворіє, - теж не відступились. Зрозуміли, мусять не просто взяти малечу під свою опіку, повинні почати разом з нею нове життя – навчити дівчинку говорити, ходити, а головне - радіти.
Олена Славінська, мати усиновленої Мілани: «Звичайно, страшно, але нас зміцнювала думка, що якщо не ми, то що буде з нею. ми місяць поїздили на побачення до неї. І через місяць тільки нам дали дозвіл на усиновлення».
Молода пара пройшла таку собі екстремальну школу батьківства. Адже дитина дійсно потребувала особливої уваги, медичної допомоги і реабілітації. І нарешті завдяки любові, наперекір прогнозам працівників дитячого будинку та лікарів, неймовірні зусилля подружжя увінчались успіхом. Дівчинка почала активно розвиватись і наздоганяти своїх ровесників. Так Мілана вже 5 років як повноцінний щасливий член сім ї Славінських.
Але варто згадати, як все починалось. Коли в Олени та Олександра визріла думка про усиновлення, вони одразу зіштовхнулись з купою проблем. Зрозуміли: не лише процедура усиновлення буде складною, навіть знайти дитину – це справжній виклик.
відео: Магнолія-ТВ
Олена Славінська, мати усиновленої Мілани: «Ми почали обдзвонювати всі дитячі будинки, всі служби України. Виявилося, дітей на усиновлення практично немає».
Невже у всій величезній Київській області обмаль дітей, яким потрібна родина? Паніка та розпач ставали сильнішими, за бажання стати батьками. Тоді Олена та Олександр натрапили на портал «Сирітству – ні». Саме там вони побачили фотографію Мілани.
Всеукраїнський портал з національного всиновлення був створений з метою забезпечити право кожної дитини - на виховання в сім’ї. У 2010-му році з ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Магнолія» спільно з благодійним фондом «Розвиток України» проект з усиновлення стартував. Ідею підтримало і Міністерство соціальної політики України, зголосився допомагати футбольний клуб «Шахтар».
Ставку робили на відкритість і доступність - анкети тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, потрапили на спеціальний портал «Сирітству-ні!». А люди, які зневірились, що зможуть знайти собі дитину для всиновлення, зрозуміли, що такий шанс – і навіть не один - у них з’явився.
Дар’я Касьянова, керівник проектів і програм Благодійного фонду Ріната Ахметова: «Сьогодні ми вважаємо, що ресурс «Сирітству – ні!», це найбільш короткий шлях між дитиною та батьками».
І це не пусті балачки. За шість років роботи автори проекту звітують про конкретні досягнення. За цей період з допомогою порталу «Сирітству – ні!» 7 934 дитини зі всіх регіонів України тепер живуть у сім’ях. 4 з половиною тисячі з них – усиновлені, майже півтори тисячі під опікою, більше двох тисяч виховуються у будинках сімейного типу.
Дар’я Касьянова, керівник проектів і програм Благодійного фонду Ріната Ахметова: «Ми щасливі, що діти знаходять там своїх батьків і після цього ми простежуємо долю тих дітей. Спілкуємося з ними і знаємо, що ці діти виховуються в люблячих, дбайливих сім'ях».
Олена Письменна, головний менеджер проектів ВГО «Магнолія»: «Радує, що батьки, які беруть цих дітей вони не бояться труднощів з якими вони можуть зіткнутися, вони щиро люблять цих дітей, вони роблять все можливе що б їх діти були щасливі».
Труднощів виховання не треба боятися, а бюрократичну систему треба долати – як один, запевняють ті батьки, які вже реалізували своє бажання всиновити дитину. Дивуються, державні двері чомусь частіше закриті, ніж відкриті. Додають, заохочує всиновлювати дітей лише соціальна реклама, сама ж держава сприяє не надто активно.
Ксенія Карбовська, мати усиновленого Богдана: «Кожен раз, при кожній заяві нас запитували, а навіщо вам це потрібно, чому ви це робите. Коли набридло відповідати на питання і пояснювати мотивацію. Я відповідала, що це моє конституційне право, воно прописано в Конституції. Тому не заважайте мені в реалізації моїх конституційних прав».
Разом з тим, автори проекту «Сирітству – ні!» переконані, що Україна без сиріт – це теж свого роду масштабний проект, який можливо реалізувати. Для цього лише потрібно забезпечувати всі умови для створення прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу.
Спонукати українців ставати прийомними батьками – справа дуже відповідальна і делікатна. Тут саме ненав’язливість і доступність довели свою ефективність.
За 6 років роботи портал з національного всиновлення відвідало більше, ніж півтора мільйона людей. Більше 25 тисяч дзвінків надійшло на гарячу лінію і з них 10 тисяч від потенційних опікунів та усиновителів.
«Магнолія-ТВ» створила понад 800 відеороликів «Цій дитині потрібна родина», для яких свій ефірний час виділили абсолютно безкоштовно 30 українських телеканалів. Перейнялись історією кожного малюка, позбавленого батьківської турботи.
Разом з тим, щороку в Україні від 8 до 15 тисяч дітей стають сиротами. Половина з них потрапляють до інтернатів. Сьогодні на сайті з національного всиновлення більше 11 тисяч анкет дітей. А це означає, що у спеціалістів з усиновлення, громадських діячів, психологів, юристів, журналістів, волонтерів і благодійників – у всіх причетних до проекту «Сирітству ні!» - завдань не бракує.
Ксенія Карбовська, мати усиновленого Богдана: Я вважаю, це дуже важливо. Тому що без цієї функції багато дітей не знайшли б батьків. І це потрібно продовжувати, ця добра справа має розвиватися. Бази повинні оновлюватися, батьки повинні знаходити дітей.
Автори проекту «Сирітству - ні», звітуватимуть щорічно. І це лише на перший погляд суха статистика. Усиновлення – це щасливі повороти доль маленьких українців та їх нових батьків.
До слова, сім’я Славінських планує подарувати першокласниці Мілані сестричку. Батьки готуються до ще одного усиновлення.
Автор: Ольга Шеремет, Юрій Ляпкало
Джерело: МАГНОЛІЯ-ТВ