24 січня – четверта річниця обстрілу Маріуполя
День 24 січня 2015 року став одним із найтрагічніших в історії Маріуполя. Мікрорайон Східний був накритий вогненною зливою з «Градів», що принесла у місто смерть, біль і масштабні руїни.
О 9:20 від вибухів затремтіли вікна будинків у всьому місті. Східний у пітьмі: житловий масив був оповитий їдким димом, горіли будинки й автомобілі, чутно несамовиті крики потерпілих і дитячий плач, на землі тіла убитих і поранених.
Внаслідок масивного обстрілу загинула 31 людина, 118 було поранено.
Гуманітарний штаб – найбільша програма Фонду Ріната Ахметова – відреагував миттєво. До лікарень міста доставляли необхідні медикаменти для проведення термінових операцій. Волонтери чергували в міських клініках, щоб оперативно вирішувати всі питання постраждалих і сприяти роботі лікарів. Понад 500 сімей, які опинилися без їжі та притулку, отримали продуктову допомогу. Також заступили на вахту кризові психологи – працівники Фонду. Вони працювали з тими, хто опинився під обстрілом, сім’ями загиблих і поранених.
За рішенням Ріната Ахметова, Фонд взяв на себе супровід 71 дорослого та 9 дітей, які потребували нагального лікування через трагедію. Постраждалі дітлахи завдяки проекту «Реабілітація поранених дітей» Фонду Ріната Ахметова проходять курси реабілітаційного лікування в найкращих санаторіях України.
Серед них – Мілана Абдурашитова, Анна Овчаренко, Марія Демченко. Їхні історії можуть розповісти про трагедію більше, ніж цифри та зведення.
Листи в небо: історія Ані Овчаренко
У грудні Ані Овчаренко виповнилося вісім рочків. Уже кілька років вона пише листи, які залишає на підвіконні, «щоб із неба матусі було краще видно».
24 січня 2015 року, під час обстрілу Маріуполя, мама Ані загинула на очах у дитини – осколок снаряда залетів до них у квартиру. Дівчинка дивом вціліла, сховавшись за холодильником, але отримала осколкові поранення, черепно-мозкову травму та забій головного мозку. Осколки з тіла лікарі витягли, але рани душевні мучать дитину як і раніше: після того, що сталося, Аня стала рідко проявляти емоції, її часто переслідують страхи і стан тривоги. Сумує вона чи радіє – буває, не може зрозуміти навіть бабуся.
«Вона стала розмовляти, як доросла: «Я ж говорила мамі, щоб вона не стояла біля віконця. Мама мене не послухала, і мама впала». Ці слова часто повторює Аннуся, розповідає Валентина Кунева, бабуся пораненої дівчинки. – А ще вона малювала все чорними олівцями, весь час, довго-довго. Після того, як стала проходити реабілітацію, Аннусі стало краще».
У грудні дівчинці виповнилося 8 років. Впоратися з травмами душевними та фізичними допомагає Фонд Ріната Ахметова – кілька років Аня Овчаренко проходила курси санаторного лікування за проектом «Реабілітація поранених дітей».
«Осколок стирчав із руки трирічної дівчинки»: історія Марії Демченко
Серед постраждалих під час обстрілу Маріуполя – маленька Марійка Демченко. Її мама досі з жахом згадує той нещасливий день, коли вона з донькою вийшли на прогулянку – вдома не було світла.
Раптово почулися залпи та гул, небо прорізали снаряди. Мама Яна та Марійка сховалися за будовою, дивом уникнувши загибелі – вибух пролунав поряд. Уже вдома жінка побачила предмет, що стирчав із рани на ручці дитини, це був осколок. Дівчинку, якій тоді було лише три рочки, терміново привезли в лікарню. Травма була настільки серйозною, що лікарям довелося збирати праву руку буквально по шматочках.
«Фонд Ріната Ахметова відразу доставив медикаменти для Марійки. Я не могла навіть збагнути, що, де… Все необхідне привезли, аж до бинта, до ватки, – розповіла Яна Демченко. – Тепер завдяки Фонду Марійка їздить у санаторії, де проходить реабілітацію».
Всепереможне милосердя. Мілана Абдурашитова
У вересні, за ініціативою Фонду Ріната Ахметова, у Маріуполі, на стіні 15-поверхової будівлі на проспекті Миру, з’явився мурал «Мілана». На ньому зображена семирічна дівчинка, життя якої назавжди змінила чорна п’ятниця – 24 січня 2015 року. Цього дня під час обстрілу мікрорайону Східний загинула мама Мілани Абдурашитової – вона накрила собою доньку. Дівчинка дивом вижила, але їй довелося ампутувати ніжку. Маленька перенесла кілька операцій, потім до реабілітації приєдналися психологи Фонду Ріната Ахметова, які допомогли їй вийти із шокового стану та навчитися жити далі. Також дитина щороку проходить курс відновлення за проектом «Реабілітація поранених дітей», завдяки якому допомогу отримали понад сто постраждалих на Донбасі дітей.
За визнанням жителів міста, мурал «Мілана» став для них не лише нагадуванням про трагедію, а й символом всепереможного милосердя. Стійкість і життєлюбність цієї дитини надихають, захоплюють і дарують жителям Донбасу надію на те, що настане мир.
Історія Мілани увійшла до унікальної фотокниги «Донбас і Мирні», виданої Фондом Ріната Ахметова. Вона – про мирних людей, які живуть в умовах збройного конфлікту. Про літніх людей, котрі залишилися жити в напівзруйнованих будинках і дітей, які отримали важкі поранення на Донбасі. Там, де сьогодні, за даними ЮНІСЕФ, понад 200 тисяч дівчаток і хлопчиків змушені жити в умовах бойових дій.
Видання стало одкровенням, яке шокує багатьох людей в Україні та Європі. Воно відзначене в номінації «Найкраща соціальна фотокнига року» Українського бібліотечного фонду та вже презентоване в Києві, Львові, Маріуполі, Брюсселі, Франкфурті-на-Майні та Страсбурзі.
