15 років Фонду Ріната Ахметова: врятувати музеї України
Упродовж своєї багаторічної діяльності Фонд Ріната Ахметова приділяв особливу увагу збереженню історичної спадщини та розвитку української культури. Для цього потрібно було впровадити найкращі світові практики у вітчизняних музеях, стати локомотивом і прикладом позитивних змін у сфері музейного діла в Україні. Дати можливість музеям не просто повернутися в публічний простір, але стати цікавими, сучасними й популярними.
- Фонд Ріната Ахметова – найбільша приватна благодійна ініціатива в Україні. Домогтися цього вдалося завдяки реалізації масштабних і системних проєктів у найважливіших галузях. Спираючись на свої досягнення та світовий досвід благодійництва, Фонд змінював на краще медицину країни, впроваджував передові світові практики в соціальній сфері, ставив тренди в освіті та культурі, активно допомагав державі в подоланні сирітства, – пояснює Наталія Ємченко, член Наглядової ради Фонду.
Саме для того, щоб викликати масовий інтерес українців до музеїв, 2012 року Фонд Ріната Ахметова започаткував проєкт «Динамічний музей». Гранти на модернізацію виграли Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» (Київ) і Львівський державний природознавчий музей Національної академії наук України.
Повернення мамонта та носорога
У червні 2019 року в науково-культурному житті України відбулася знакова подія. Львівський природознавчий музей відкрив унікальну виставку, головними героями якої стали мамонт і шерстистий носоріг. Їхній шлях до широкого глядача зайняв довгі сто років, а пригоди доісторичних велетнів почалися з моменту їх виявлення на початку ХХ століття в шахті села Старуня нині Івано-Франківської області.
- Мамонт настільки добре зберігся, що працівники, які виявили знахідку, порізали його шкуру собі на черевики. Тому вчені, коли з’ясували, що це за знахідка, були змушені відбирати шматки його шкури в мешканців села через суд. Шерстистий носоріг зберігся ще краще. І якщо скелетів мамонтів у світі досить багато, то останки шерстистих носорогів, знайдених не у вічній мерзлоті, представлені всього у двох музеях світу, – розповіли наукові працівники Львівського музею Наталя Дзюбенко та Андрій Бокотей.
Втім, ще кілька років тому на мамонта та носорога чекала сумна доля. Через брак фінансування найцінніші експонати десятиліттями залишалися в сховищі й могли бути назавжди втрачені. Усе змінилося 2012 року, коли Державний природознавчий музей НАН України виграв грант Фонду Ріната Ахметова. Завдяки проєкту Фонду «Динамічний музей» працівники музею розробили дорожню карту змін, які могли б зробити музей цікавим для сучасної аудиторії. Фонд підтримав цю програму й виконав свої зобов’язання. Крім реставрації доісторичних тварин, львівський музей був оснащений сучасними мультимедійними технологіями, а його працівники пройшли навчання та стажування в найкращих музеях світу. Крім того, у будівлі встановлено новий ліфт для зручності людей з інвалідністю. Тепер музей зможе скласти конкуренцію індустрії розваг і утриматися на культурній карті України. Ще до офіційного відкриття виставка серйозно зацікавила представників світової наукової спільноти. Хоча мамонт і носоріг пролежали під землею тисячоліття, озокерит та інші нафтопродукти зупинили процеси розкладання. У результаті збереглися кістки та зуби, а також м’які тканини тварин. Ба більше, своєчасна реставрація дала змогу зберегти непорушеною структуру ДНК. А це зовсім нові горизонти для наукових досліджень і відкриттів.
Підтвердженням цих слів став круглий стіл, який відразу після пресконференції відбувся в стінах Державного природознавчого музею НАНУ. Вчені з України, Швейцарії та США зібралися, щоб обмінятися досвідом збереження унікальних музейних фондів та визначити оптимальні шляхи їхнього розвитку. Як показав проєкт «Динамічний музей», українські музеї здатні йти в ногу з часом і зацікавити навіть найвибагливішого відвідувача в результаті впровадження новітніх технологій і стандартів наукової діяльності.
Модернізація та нові знання
Завдяки проєкту «Динамічний музей» Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» модернізував свої експозиційні зали. Крім того, було створено кілька експериментальних виставкових проєктів, тренінговий майданчик, освітня вебплатформа, запущено комплексну освітню програму для підвищення кваліфікації музейних працівників України. Це дало можливість для понад 6000 фахівців музейної сфери пройти навчання та підвищити свій професійний рівень.
«Розвиток музеїв»
Ще одним кроком у справі збереження національної культурної спадщини став проєкт «Розвиток музеїв». Відразу два найвідоміші українські музеї отримали шанс на оновлення та можливість відчинити двері для широкого кола відвідувачів.
Зокрема, було проведено повномасштабну реставрацію перлини українського бароко – Будинку митрополита в Національному заповіднику «Софія Київська». Фонд також передав антикварні предмети інтер’єру, які повністю повторюють атмосферу в будинках київських митрополитів XVIIІ-XIX століть. Шукати їх українським фахівцям довелося на аукціонах Франції та Німеччини.
Наступним у рамках проєкту допомогу Фонду отримав Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові. Було відновлено п’ять вітряків, покрівлі етнографічних об’єктів, значну частину пішохідних доріжок і відремонтовано систему освітлення. Щоб гарантувати безпеку експонатів, Музей отримав пожежні машини, яких колись тут не було.
