Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Діти і війна: наслідки травматичних подій

Діти і війна: наслідки травматичних подій

В умовах війни найбільш вразливими до впливу травматичних впливів виявляються діти. "Травма війни" у сучасних дітей, як показує практика, може проявлятися по-різному. В одних випадках дитина виявляє явні ознаки внутрішнього страждання, її переживання помітні і проявляються в поведінці. В інших - дитина зовні не виявляє видимого занепокоєння і не говорить про переживання, вловлюючи, наприклад, "небажаність" розмов про пережите в її сім'ї, "забороненість" цієї теми або її болючість для близьких.

Ми пропонуємо тим дорослим, хто занепокоєний поведінкою або станом своєї дитини, відповісти на деякі запитання для того, щоб зрозуміти, наскільки дитина виявилася психологічно травмованою тими подіями, свідками яких стала в зоні бойових дій.

На запитання пропонується відповісти дорослому, який добре знає дитину і спостерігає за нею в щоденному житті. Важливо також, що йдеться про дітей, які перебували на території воєнного конфлікту в період активних бойових дій і зазнали сильних загрозливих впливів, здатних спричиняти травматичні реакції. Пропоновані запитання можна використовувати, оцінюючи стан і поведінку дітей віком від 6 років і підлітків.

 

Якщо Ви або ваші близькі постраждали від обстрілів, отримали поранення або втратили рідних через воєнні дії, Ви можете отримати безкоштовну психологічну допомогу від Фонду Ріната Ахметова.

Консультація психолога в телефонному режимі триває 60 хвилин.

Запис на консультацію за безкоштовним номером гарячої лінії: 0 800 509 001.

  1. 1. Дитина наражалася на ризик реальної загибелі або її загрози, була свідком загибелі інших людей або з кимось із близьких їй людей сталася трагічна подія?
  2. 2. У дитини бувають мимовільні, раптові, болісні спогади про пережиті під час війни події (у молодших дітей це може проявлятися в повторюваних іграх на тему пережитої ситуації)?
  3. 3. Коли такі спогади трапляються, дитина буває схвильована і засмучена?
  4. 4. Дитині сняться страшні сни на тему подій, що відбулися (або страшні сни з невизначеним змістом)?
  5. 5. Буває, що дитина раптово поводиться так, нібито вона знову перебуває в тій ситуації і в тому місці, де була небезпека (це може відбуватися під час гри, але не тільки)?
  6. 6. Дитина відчуває сильний переляк на гучні несподівані звуки (наприклад, на автомобільні вихлопи, салюти, грім, стукіт дверей, що зачинилися, тощо) або на щось, що вона (дитина) раптом побачила (побачила) "краєм ока"?
  7. 7. У дитини бувають фізіологічні реакції (прискорене серцебиття, м'язова напруга, тремтіння в руках, пітливість) у ситуаціях, що нагадують про пережиті події?
  8. 8. Дитина уникає або намагається уникати болісних спогадів, думок про пережиті під час війни події або почуттів, пов'язаних із ними?
  9. 9. Дитина уникає або намагається уникати людей, місць, розмов, дій, ситуацій, які викликають хворобливі спогади?
  10. 10. Ви помітили, що дитина зовсім не пам'ятає якісь фрагменти події, що сталася (наприклад, як вона їхала, з ким зустрілася, що сталося після... тощо)?
  11. 11. Ви помічаєте, що в дитини з'явилися "похмурі" та "перебільшені" думки ("все погано", "я поганий" або "всі погані" тощо)?
  12. 12. Дитина розмірковує про причини того, що трапилося, і знаходить свою або чужу провину, і це викривлене розуміння того, що трапилося ("це я винен, що ...", "якби ті люди не зробили б, то тоді..." та ін.)?
  13. 13. Дитина майже весь час перебуває в поганому настрої, переживає негативні почуття (страх, гнів, провину, сором тощо)?
  14. 14. Дитина не проявляє інтересу до занять, якими раніше захоплювалася?
  15. 15. Ви помітили, що після всіх пережитих подій дитина віддалилася, "замкнулася", не хоче спілкуватися (навіть з однолітками)?
  16. 16. Дитина практично не відчуває позитивних емоцій (особливо радість, задоволення) після пережитих травматичних подій?
  17. 17. Дитина часто без видимої причини буває дратівливою, проявляє гнів, і в такі моменти може кричати, бити, кидати щось?
  18. 18. Після всіх пережитих подій дитина стала погано спати?
  19. 19. Ви помічаєте, що дитина почала тривожно "контролювати" все, що відбувається, намагаючись передбачити загрози й уникнути їх (не залишається вдома сама, постійно запитує, куди і наскільки ви йдете, у нових місцях напружена й уважна до всього, що відбуваєтьс
  20. 20. Дитині стало складно зосередитися на чому-небудь після пережитого, вона ні на чому не може сконцентрувати свою увагу?