«Якщо онкологія постукала у ваші двері ‒ не ховайте голову в пісок. З раком потрібно і можна боротися!»

Ксенії Панкратовій було 33, коли вона намацала в грудях ущільнення. Пішла до лікаря, той підтвердив найгірші побоювання і діагностував рак молочної залози. Сказав, що потрібно починати лікування якомога швидше, – пухлина росте стрімко. В рамках проєкту #РАКНЕВИРОК  Ксенія розповіла, як їй вдалося перемогти хворобу і що їй допомагало в боротьбі за життя.

Це було в 2012 році. Тільки починалося літо, надворі стояв червень. Я випадково виявила в грудях шишку. Відразу ж подумала про рак і записалася на прийом до мамолога. Лікар сказав, що це рак молочної залози. Друга стадія. Мені після цих слів стало дуже страшно. Прийняти хворобу було неймовірно складно. Мені до цього часу, а минуло вже 9 років, складно звикнути до цієї думки, що життя моє могло обірватися... 
Я тоді була домогосподаркою, виховувала двох дітей, одному з яких потрібна постійна медична допомога. Грошей на моє лікування катастрофічно не вистачало. Абсолютно несподівано мене почали підтримувати зовсім незнайомі люди – ті, кого я раніше навіть ні разу не бачила. Рідні також звернулися за допомогою до Фонду Ріната Ахметова, який оплатив два курси хіміотерапії. Це була серйозна допомога. Велике спасибі Фонду.
Хвороба швидко прогресувала. Лікування було дуже складним. Я б не витримала всього цього, якби не постійна підтримка з боку чоловіка і сестри, мами і тата, друзів і незнайомих людей, яких раптово стало в моєму житті дуже багато.
Рак змінив мене, змінив моє ставлення до життя, до себе, до здоров'я. Дуже багато починаєш цінувати, багато чим дорожити, перш за все тим, що вважав само собою зрозумілим.
Я навчилася радіти дрібницям. Помічати їх допомагала фотографія, якою я захопилася якраз у період хвороби. Фотографувала спочатку все підряд, шукала свій жанр. У підсумку зупинилася на спортивних танцях – знайшла в них красу, емоції. Це хобі дуже мені допомагало.
Я здорова вже 8 років. Працюю спортивним фотографом. І завжди допомагаю тим, хто тільки дізнався про хворобу. Я знаю, як це важливо – не опускати руки, не ховати голову в пісок. Якщо онкологія постукала у ваші двері – з нею потрібно боротися. Думайте про хороше. Рак не вирок.