«Дякуючи порталу Sirotstvy.net ми знов молоді батьки!». Історія Ольги та Дениса
Подвійну дозу позитиву отримуєш, коли батьки за рік після появи дитини діляться своїми новинами. З історією усиновлення Данила ми вже знайомили вас. А сьогодні мама Олена і тато Денис розповідають про успіхи свого молодшого сина! А пишатися дійсно є чим – у малюка повністю зняті медичні діагнози, плюс потужний сенс життя, що бігає поряд та не шкодує посмішок для всіх дорослих. Бадьорий настрій забезпечено і вам.
«Ось і пролетів рік, відколи до нашої сім'ї, до наших сердець увійшло маленьке щастя – наш Данилко! Рік – так мало і так багато! З досягнень нашого любого синочка за цей час ми маємо значну надбавку у вазі і зрості, вміння сидіти, повзати, ходити, бігати, стрибати, лазити скрізь, куди можна дотягнутися. Наш хлопчик обзавівся шикарною світлою шевелюрою, яку доводиться дуже часто стригти, навчився говорити декілька слів, кататися на самокаті, вчиться сам їсти, складає різні пірамідки й лабіринти, любить малювати фарбами, ліпить кульки з пластиліну, допомагає мамі завантажувати й витягувати білизну до пральної машини, а ще допомагає витирати пил. А коли Данечка обіймає і цілує нас – мене й чоловіка – серце мліє і захоплює подих!
Разом із синочком ми ходимо на ринок і до магазину, і скрізь радіють нашому Сонячному Промінчику. Усі, кого Данечка обдаровує своєю чарівною посмішкою не залишаються байдужими до нього. Уявіть, трохи більше року тому ми могли тільки мріяти про усе це! Постійні поїздки по дитячих будинках з волонтерською допомогою, вивчення документів і величезної кількості інформації, бесіди, дзвінки, безліч дитячих анкет й очікування...
Іноді хотілось все покинути. Не знаю, щоб я робила без моїх любих і сильних – чоловіка Дмитра і старшого сина Олексія, які не давали мені падати духом, підтримували. Завдяки їм, тепер наш малюк, наш Данечка такий рідний, улюблений синочок і братик!
Данило із старшим братом Олексієм
І напевно, найважливіша в житті нашого малюка подія – нещодавно у нього був знятий останній діагноз. В картці нашого Сонечка був зроблений омріяний запис – ЗДОРОВИЙ! Діагнозів було багато: глибока недоношеність; наслідки перинатального ураження ЦНС, змішані специфічні розлади психологічного розвитку, пупкова грижа, утиск пахової грижі, природжений стрідор, дисбактеріоз кишечника, полісегментна пневмонія і ще декілька пунктів. Думаю, що і цих вистачає, щоб при зачитуванні медкарти дитини відлякати потенційних усиновителів.
Але нас це не налякало, особливо після того, як нам принесли Данилка. Інші діагнози вже ніхто не слухав, наші погляди були приковані до маленької людини, якого тут же захотілося притиснути міцніше до себе, і бігти чимдалі з цього закладу. Як з'ясувалося потім, удома вже, деякі діагнози взагалі були записані із стелі, а усе інше ми перемогли масажами, здоровим харчуванням, гартуванням і найголовнішими ліками – материнською любов’ю! Тому хочу звернутися до сімей, які тільки стоять на порозі усиновлення – не бійтеся цих діток, не бійтеся діагнозів, перевіряйте, спілкуйтеся з дитиною, і слухайте своє серце.
Ми дуже вдячні порталу Sirotstvy.net за допомогу в консультаціях, дякуючи вам ми знов молоді батьки! В нас попереду дитячий садочок, школа, дорослішання нашого синочка! За цей рік ми з чоловіком згадали як це одночасно бути мамою, татом, кухарем, лікарем, прибиральницею, вихователем - універсальним солдатом. А найголовніше - діти навчили нас радіти простим речам і бути щасливими, зрозуміти, що насправді має цінність в житті і до чого прагнути - це щастя і майбутнє наших дітей! І звичайно ж величезна вдячність і низький уклін лікарям, завдяки яким Данечка залишився живим!».
P.S. Дякуємо Олені й Денису за цього щирого листа! Ви ж знаєте, ми працюємо для Вас і завжди раді, коли можемо допомогти!
Sirotstvy.net
