ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ БАТЬКІВ: ЩО ЦЕ ТАКЕ І ЯК ЙОГО УНИКНУТИ?
У суспільстві набули популярності обговорення проблем сімейної адаптації у дітей з інтернатних закладів, адаптації батьків, які прийняли дитину в родину. Окремо варто поговорити про синдром емоційного вигорання, що з часом проявляється у більшості батьків. Спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова вирішили розповісти батькам про небезпеку емоційного вигорання та як з ним боротися.
Синдром емоційного вигорання – це суттєві зміни в поведінці людини, що проявляються внаслідок емоційного виснаження. Найчастіше цей термін пов’язують з діяльністю працівників, задіяних у соціальній сфері. Однак до ризику емоційного виснаження потрапляють також і батьки.
Найчастіше дорослі самі не розуміють, чому дитина починає їх дратувати. Вони зриваються і кричать на дітей, а потім звертаються по допомогу до психологів з численними запитаннями, як припинити потік своєї агресії. Адже чим менша дитина, тим серйозніше можуть бути наслідки для її емоційного здоров’я. Адже маленькі діти сприймають негативні емоції батьків, як «вони мене не люблять і ніколи не зможуть полюбити».
Причини емоційного вигорання
Синдром емоційного вигорання може виникнути у будь-який момент, а може й не виявитися зовсім. Як правило, цей синдром з’являється у середній та останній стадіях адаптації батьків до дитини, коли радість і почуття щастя від появи нового члена родини минули та розпочався складний шлях звикання до внутрішнього сімейного порядку.
Психологи розрізняють зовнішні та внутрішні причини емоційного вигорання.
До зовнішніх причин належать:
• фізичні обмеження (важкі захворювання батьків або дитини);
• житлові обмеження;
• фінансові труднощі,
• соціальна ізоляція (віддаленість і неможливість спілкування з іншими прийомними батьками).
Серед внутрішніх причин виокремлюють:
• постановка нереалістичних цілей (коли ваші очікування високі, а результат затримується);
• ігнорування власних обмежень (коли ви думаєте, що можете більше, ніж можете насправді);
• нездатність реально оцінювати свої досягнення і результат (надмірна вимогливість до себе);
• нездатність адекватно оцінювати ставлення інших людей щодо себе (завищені вимоги до близьких, коли вони не здатні зробити для вас те, що ви від них очікуєте);
• постійна турбота про здоров’я іншої людини (дитини).
Рекомендації батькам для ефективної боротьби з емоційним вигоранням
1. Необхідно стежити за тим, щоб усі сфери вашого життя були наповнені: крім щоденних турбот про нового члена вашої родини, необхідно дотримуватися здорового харчування, повноцінного відпочинку, вдосталь спілкуватися з близькими та друзями. Також дуже добре, якщо у вас є якесь хобі, якому ви можете присвячувати достатньо часу.
2. Уникайте ізоляції. Дуже важливо, щоб у вас була можливість зустрічатися і спілкуватися з іншими батьками, з якими ви могли б ділитися переживаннями, обмінюватися досвідом, підтримувати один одного.
3. Не зациклюйтеся. Запам’ятайте: чим більше ви віддаєтеся дітям, тим більше виснажуєте себе і морально, і фізично. Така ситуація жодним чином не покращить ваші стосунки з дитиною.
4. Якщо ви відчули спустошення в емоційному плані, швидко втомлюєтеся або постійно роздратовані, варто зупинитися та перепочити, адже ви за крок до емоційного вигорання.
5. Якщо ви відчуваєте провину за те, що зробили щось для себе: купили нову річ замість чергової іграшки для дитини, залишили малюка з бабусею, а самі пішли розважатися з друзями, не звинувачуйте себе. Пам’ятайте, що діти тонко відчувають емоційний стан батьків, і якщо ви відчуваєте себе радісними, щасливими, такими, що відпочили, то такий же душевний підйом будуть відчувати і ваші діти.
Батьки, пам’ятайте: синдром емоційного вигорання – це лише здатність вашої психіки реагувати на емоційні перевантаження. Дотримуйтеся міри під час виховання дитини, яку ви прийняли у свою родину, а також відпочинку для оновлення своїх емоційних ресурсів.
