Зробили майже неможливе: історії українських вчителів про війну у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Українські вчителі з найперших днів великої війни відновлювали дистанційні заняття з укриттів та навіть вулиць, об’єднували учнів, які опинилися у різних містах та країнах. Напередодні Дня Вчителя, який цьогоріч відзначається 6 жовтня, Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова ділиться історіями вчителів. Вони зробили майже неможливе: не дозволили ворогу припинити освітній процес українських дітей та молоді попри війну.

У Музеї «Голоси Мирних» є спеціальна колекція історій вчителів: https://bit.ly/3P2uP5C. Це різний досвід — від старту із нового аркуша, до відродження школи, де працювали все життя.

Віта Полуцька — директорка Волошинівської школи, що на Київщині. З перших днів війни заклад став пунктом гуманітарної допомоги, але поновити навчання було непросто: «Не всі учителі мали сили виходити онлайн. Не всі відчували, що говорити дітям і батькам», — пригадує Віта. Її історія тут: https://bit.ly/4eRQdWJ

Олена очолювала школу у передмісті Бахмута — Опитному. Зараз від закладу лишилися руїни. «Ми вже після виїзду бачили відео з дронів. Розгледіли, що там немає не лише даху, а й перекриттів»,— говорить вона. Історія Олени тут: https://bit.ly/3YjCKBH

У березні 2022 у школі села Ясногородка лікували поранених і надавали допомогу людям. Зараз тут знову лунає дитячий гомін. «Жорстока правда, що раніше ми шанували дітей Другої світової війни, а зараз — навчаємо дітей цієї війни», — говорить директорка закладу Любов Шамота. Її історія тут: https://bit.ly/4eL7uRe

Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова збирає історії мирних мешканців України про війну. Його архів містить вже понад 120 тисяч історій. Частина з них укладена у понад 25 тематичних колекцій у спеціальному розділі: https://bit.ly/3BE2uzr

Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.