ЗМІ: «Становище місцевих жителів стає дедалі нестерпнішим»
Вчора ООН оприлюднила звіт про дотримання прав людини на сході України і в окупованому Криму. За час проведення антитерористичної операції на Донбасі загинули понад 6 тис. осіб і приблизно 15 тис. були поранені. Представники ООН зафіксували численні факти викрадень, тортур і зґвалтувань — як із боку сепаратистів, так і співробітників українських правоохоронних органів. Крім того, вони розкритикували рішення української влади ввести обмеження на в’їзд і виїзд із зони конфлікту. Як заявляють люди, знайомі із ситуацією, ця критика цілком обґрунтована, оскільки обмеження значно ускладнюють і без того важку гуманітарну ситуацію в регіоні.
Представлений вчора звіт ООН про результати роботи Місії з прав людини в Україні став уже дев’ятим подібним документом за останній рік. Він охоплює період з 1 грудня 2014 року до 15 лютого 2015 року, упродовж якого на сході України були вбиті 1012 людей, а 3793 — дістали поранення. «Зважаючи на те, що повні звіти про людські втрати, особливо біля аеропорту Донецька і в районі Дебальцевого, ще не представлено, ООН оцінює загальну кількість людей, які загинули у східній частині України станом на 2 березня, як таку, що майже безумовно досягла 6 тис. Кількість поранених станом на 28 лютого склала 14740 осіб», — повідомив верховний комісар ООН із прав людини Зейд Раад аль-Хусейн.
Водночас представники ООН висловили серйозну стурбованість щодо постачання важких видів озброєнь і найманців на підконтрольну сепаратистам територію, а також щодо бойових дій, які тривають у деяких регіонах Донбасу, та збільшення кількості внутрішніх переселенців. У доповіді наголошено, що досі в організацію надходять повідомлення про «довільні затримання», тортури й насильницькі зникнення, які скоюють як бойовики самопроголошених «ЛНР» і «ДНР», так і співробітники правоохоронних органів України.
«Після відносного затишшя у грудні ситуація у сфері дотримання прав людини на сході України різко погіршилася в січні й на початку лютого, — мовиться у звіті. — Хаотичні обстріли населених пунктів на території, контрольованій офіційною українською владою, як-от Авдіївка, Дебальцеве, Попасна, Щастя і Станиця Луганська, а також міст, що перебувають під контролем озброєних груп, як-от Донецьк і Горлівка, призвели до великих втрат серед цивільного населення».
Звіт вкотре зафіксував Автономну Республіку Крим як таку, що входить до складу України. На території півострова спостерігачі організації вказали на продовження систематичних порушень прав людини щодо кримських татар і тих, хто виступав проти незаконного «референдуму», який відбувся в березні 2014 року.
Критики ООН зазнало також рішення української влади ввести обмеження на в’їзд і виїзд із зони конфлікту з 21 січня. Як зазначили в Місії з прав людини в Україні, це створило додаткові труднощі для цивільного населення, яке «і без того перебувало у вкрай скрутному становищі». «Всі сторони життя були порушені негативним чином. Становище місцевих жителів стає дедалі нестерпнішим, особливо на територіях, контрольованих збройними групами. Багато людей опинилися безпосередньо в зоні конфлікту й були змушені ховатися в підвалах, навряд чи маючи питну воду, продукти харчування, опалення, електрику й основні ліки», — зазначив Зейд Раад аль-Хусейн.
Як зазначила керівник напряму «Евакуація» в Гуманітарному штабі при фонді Ріната Ахметова Дар’я Касьянова, обмеження на в’їзд і виїзд із зони конфлікту дійсно значно погіршили становище місцевого населення: «Насправді, зараз це дійсно є великою проблемою. До нас постійно звертаються люди, які не можуть виїхати з підконтрольних сепаратистам територій. Відомі випадки, коли через прості формальності літнім людям доводилося їхати з одного блокпоста на інший, розташований більш ніж за сотню кілометрів від попереднього».
За словами пані Касьянової, незважаючи на зменшення кількості обстрілів, гуманітарна ситуація на окупованих територіях Донбасу залишається критичною: «Економічна ситуація в регіоні щодня гіршає. Ціни зростають у геометричній прогресії, багато людей втратили свою роботу. Зараз за межею бідності опинилися навіть ті, хто раніше міг спокійно забезпечити себе сам».
