Житло зруйноване внаслідок збройного конфлікту: що робити й куди звертатися?
Україна не розробила спеціальних механізмів щодо порядку компенсації за зруйноване внаслідок збройного конфлікту житло. Як громадяни, житло яких було пошкоджене в результаті обстрілів, можуть користуватися загальними підходами, передбаченими в наявному законодавстві, щоби вирішувати свою проблему, в ефірі «Громадського радіо» розповіла правовий аналітик благодійного фонду «Право на захист» Еліна Шишкіна. Про це повідомляють «Донецькі новини».
Вона зазначила, що на сьогодні українське законодавство не забезпечує громадян України спеціальними механізмами для отримання компенсації за зруйноване житло. Це означає, що на сьогодні немає якихось спеціальних актів законодавства, тобто законів або підзаконних нормативно-правових актів, які б давали людям можливість звертатися до держави Україна за захистом порушеного права власності.
Діють лише загальні підходи. різниця між загальними та спеціальними підходами в тому, що загальні стосуються будь-якого часу. «Наприклад, у нас би не було війни, стався вибух у будинку, людина знайшла винну особу і як постраждала могла б звернутися до суду і стягнути з винного компенсацію. Це загальна процедура, виписана в законі. Ми маємо спеціальну ситуацію: озброєний конфлікт на сході. Ця ситуація вимагає спеціального регулювання. На сьогодні українське законодавство його не забезпечує. Тому в спеціальній ситуації, у конкретних випадках, на жаль, люди змушені проходити загальну процедуру та використовувати, принаймні, такі засоби, які їм надає український закон», – сказала правовий аналітик.
Механізми
Насамперед, звернення з позовом до суду для відшкодування збитку за зруйноване або пошкоджене в результаті терористичного акту житло. На сьогодні є норма закону (ст. 19 закону «Про боротьбу з тероризмом»), яка прямо говорить, що в разі терористичного акту, пошкодження майна або руйнування житла в результаті тероризму, держава виплачує компенсацію потерпілій людині з державного бюджету Україна. Це була єдина на сьогодні норма в законодавстві, яка прямо говорить про це.
Але проблема в тому, що немає жодного механізму, як цю норму виконувати. Не розроблено підзаконні акти, які не визначено, як оцінювати ушкодження, визначати розмір компенсації.
Як діяти людям, якщо хата зруйнований у результаті влучення артилерійського снаряда
За словами Еліни Шишкіної, офіційно в Україні АТО, а не війна, тому користуються законом «Про боротьбу з тероризмом» та ст. 258 Кримінального кодексу (ч.1 «Терористичний акт»).
Як довести? Є щоденні зведення Міноборони, у яких вони визначають, де й коли відбулися артобстріли. Усі ці обставини згідно із законодавством, є загальновизнаними й не потребують доведення. Якщо людина знає, у який день було зруйновано її будинок, вона може зайти й перевірити, що був артобстріл і про це повідомило Міноборони, вона не має нічого доводити.
Далі їй потрібно звернутися із заявою про злочин за ст. 258 в правоохоронні органи. Якщо людина проживає на лінії дотику, тоді це місцеві правоохоронні органи, якщо вона є внутрішнім переселенцем, то за місцем, де вона зареєстрована як внутрішній переселенець. Її заяву буде внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Для суду це також є вагомим аргументом, тому що він уже перевіряє ці обставини.
Юристи рекомендують потерпілому звертатися до органів місцевої влади. Це можуть бути органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські, районні ради. Якщо в цих населених пунктах створені між цивільними та військовими адміністрації, потрібно звертатися до них. Звертатися в ці органи потрібно з заявою про обстеження будинку, виявлення пошкоджень і встановлення причин. Орган, у який ви звернулися, створює комісію, у яку мають входити інженери, технічні працівники ЖЕКу, представники місцевого органу влади. Вони приходять на місце, здійснюють обстеження будинку і складають акт, який є дуже важливим. У ньому має бути вказано, що це за будинок і хто його власник, де він розташований і які пошкодження виявлено. Обов’язково мають бути вказані можливі причини ушкодження, придатне це житло для проживання або ні.
Крім того, людям, які постраждали, юристи рекомендують звертатися до органів місцевої влади і для того, щоб вони отримали довідку, що їм для заміни не надавалося інше житло. Це також важливо, бо якщо людині надано інше житло, суд може прийняти це як якусь компенсацію і відхилити позов.
Коли ви звернулися в правоохоронні органи із заявою про злочин, було проведено обстеження вашого будинку і складено акт, ви отримали довідку про те, що вам не надавалося для заміни житло, звертайтеся до юристів. Вам допоможуть скласти судовий позов і представлятимуть інтереси в суді.
Еліна Шишкіна зазначає, що компенсація за зруйноване житло – це обов’язок держави відшкодування людині, незалежно від того, винна держава або ні. Закон, міжнародна практика, зокрема і ЄСПЛ, говорять про це. Потім держава може подати регресний позов, але спочатку вона має відшкодувати людині зруйноване житло.
У випадках, коли в будинках і багатоповерхівках вилетіли скло і вікна, зруйновані квартири, то насамперед необхідно збирати всі документи, що підтверджують приватне право власності на житло. Це договір купівлі-продажу, документи про приватизацію, про спадщину. Якщо ці документи зникли, знищені або до них немає доступу, то технічні документи на квартиру або будинок, у яких вказана площа, проект. Показання свідків показання, фото і відеофіксація теж мають бути.
Є підхід добровільного внеску держави й допомоги громадянам, а є судовий підхід, коли людина звертається із заявою, потім вирішує це питання в судовому порядку. «Є певний ризик застосовувати ці підходи паралельно. Для людей, яким у перший спосіб було компенсовано житло, у разі, якщо вони звернуться до суду, є ризик, що суд відмовить у позові, сказавши, що вони отримали певну компенсацію від держави. Але якщо ви вважаєте, що краще не судитися, що компенсація від держави або надане для заміни житло – вже хоч якесь, а потім ви будете мати право отримати його у власність, можете робити й так. Або ж можете звертатися до суду, використовуючи наявну сьогодні процедуру», – резюмувала Еліна Шишкіна.
