Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Жіноче обличчя благодійності. Наталі Киркач

31.03.2017

У війни не жіноче обличчя, але коли навколо стільки горя і страждань, саме тендітні й ніжні жінки часто беруть на себе важку місію допомоги слабким і немічним…

Волонтери, психологи, оператори гарячої лінії й ті, чиє життя назавжди переплелося з благодійністю під час конфлікту на сході України. Сьогодні роботу Гуманітарного штабу Ахметова неможливо уявити без цих жінок. У березні ми публікуємо цикл найяскравіших історій про їхні звитяги, життя у війні і віру в краще.

Наталі Киркач – засновник волонтерської організації «Слов’янська серце», яка із самого початку військових дій співпрацює з Гуманітарним штабом Ріната Ахметова з надання допомоги мирним жителям Донецької й Луганської областей.

Вродлива й мужня жінка родом зі Святогірська, останніми роками живе в Слов’янську. У мирний час вона успішно вела бізнес, працювала за кордоном, часто приїжджала додому. «Я добре пам’ятаю той день, 12 квітня 2014 року. Ми якраз були вдома в Слов’янську, коли почалися сильні обстріли. Слов’янськ прийняв на себе перший удар», – згадує Наталі.

Війна й запеклі бої на вулицях, ще нещодавно квітучих міст, змусили людей покинути свої будинки й рятувати себе, своїх дітей на мирній території. «Тоді багато хто тікав зі Слов’янська. Виїжджали буквально в хатніх капцях і халатах. Ми із сім’єю теж сіли на «копійку» й поїхали у Святогірськ, де проживали мої батьки. Нам було, де жити й що їсти. Але поряд із нами було багато людей, які потрапили в складну ситуацію. Тоді ми закупили за свої гроші продукти та почали роздавати нужденним. Далі більше. Люди через соцмережі почали пропонувати свою допомогу, пересилати гроші на благодійність», – розповідає Киркач.

Так і виникла волонтерська ініціатива «Слов’янське серце». Спочатку це була допомога продуктами, засобами особистої гігієни й медикаментами переселенцям зі Слов’янська. Пізніше з’явилася необхідність в евакуації людей похилого віку й дітей із зони конфлікту.

«Все починалося з бажання допомогти людям, – згадує Наталі. – Під час активізації бойових дій сталася ізоляція Слов’янська, виїхати стало практично неможливо. На численні прохання про допомогу людей через соцмережі, на гарячу лінію, ми почали евакуювати людей за підтримки Штабу Ріната Ахметова».

Зі Стаханова і Брянки людей на автобусах вивозили у Святогірськ і Харків. З травня до грудня 2014 року спільними зусиллями з Гуманітарним штабом було евакуйовано понад 20 тисяч осіб.

Зараз «Слов’янське серце» – організація, у якій працюють понад 200 волонтерів. Основні напрями роботи – продуктова і психологічна допомога, юридична підтримка. Партнерами організації є найбільші гуманітарні місії, як-от УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, Save the Children. Протягом 2,5 років триває співпраця з Гуманітарним штабом Ріната Ахметова з надання продуктової допомоги жителям Донецької й Луганської областей.

«У нас зібралася сильна і професійна команда волонтерів. Всіх нас об’єднує бажання допомогти людям, які потрапили в біду. 98% працівників нашої організації – самі переселенці з Донецька, Горлівки, Ясинуватої. Я ціную кожного члена команди за професіоналізм і небайдужість до чужої біди», – каже Киркач.

Більша частина життя Наталі пов’язана з небезпекою. Їй доводиться часто їздити в населені пункти «сірої зони», доставляючи продукти найбільш нужденним. Щовечора вона повертається додому, де на неї чекають четверо дітей. У вродливої та відважної жінки є дочка і троє синів. Старшому – 11 років, наймолодшому – 3,5 місяці.

«Вдома я буваю рідко. Півтора місяці побула з малюком і знову в строю. На щастя, чоловік і діти мене дуже підтримують. Діти вже розуміють, що якщо всі будуть допомагати одне одному, жити в цьому світі буде легше, – ділиться Наталі. – Звичайно, буває непросто. Сили надає віра в краще майбутнє, у те, що все врешті-решт буде добре. І прості слова подяки від людей за нашу роботу. Коли ти бачиш, що ти потрібен, сил додається ще більше».