«Завжди тягне додому»: історія чорнобильця Анатолія увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
У 2022 році околиці Чорнобильської АЕС стали небезпечним майданчиком — у війні росії проти України. Анатолій, який родом із Чорнобиля, згадує, що російські танки їздили там вже 24 лютого. З того часу окупанти утримували працівників атомної станції в заручниках. Анатолій, який працював у Чорнобилі вахтовим методом, зумів потрапити в зону відчуження вже після деокупації Київщини. Свою історію чоловік розповів Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
«Часто їжджу до Чорнобиля. Там у мене друг живе як самосел. Він розказував, що тоді росіяни ходили всюди містом, а до нього прийти побоялись, бо йти треба було через ліс. Так і вижив», — згадує Анатолій.
На початку повномасштабного вторгнення чоловік тримав постійний контакт із друзями-самоселами, доки росіяни не вимкнули зв’язок. Відтоді він почав переживати, як знайомі витримають без харчів, адже раніше він чи не щотижня привозив їм продукти.
«Товариш мій рибу ловив, роздавав людям. Воду качав зі скважини, навіть пожежники після “прильотів” до нього за водою приїжджали. Це допомогло їм протриматися. А потім в травні вже я приїхав до них», — розповідає Анатолій.
Чоловік зізнається: відчув розпач, коли Чорнобиль був під окупацією. Адже для нього це місто назавжди залишиться найріднішим. Аби не сидіти без діла, Анатолій почав волонтерити — допомагав хлопцям з тероборони, возив їжу на блокпости. Ця допомога стала його способом наблизити перемогу. Тепер його найбільша мрія — якнайшвидше побачити Україну мирною.
Дивіться історію Анатолія тут: https://bit.ly/4cLo042
Колекція Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова налічує понад 130 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни Росії проти України.
Розкажіть свою — на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0800509001.
