«Заспокоювало, що Київ тримався»: історія метеорологині Наталії Голені у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Наталія Голеня, метеорологиня, заступниця начальника відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру, з Бучі. Їй пощастило виїхати до початку окупації, але вона досі пам’ятає страшні ночі в підвалі та постійну тривогу. Історія Наталії увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
Перші години вторгнення у місті було тихо — жінка навіть планувала піти на роботу. Вже опівдні почалося бомбардування. Разом із донькою Наталія спустилася у підвал. А ввечері сусідка принесла звідкись моторошні новини про столицю.
«Я одразу побігла додому на дев'ятий поверх, просто щоб послухати радіо. Диктори працювали, і цей факт виявився для мене заспокійливим. У новинах було багато інформації, але головне, я почула, що Київ тримається», — розповідає Наталія Олексію Суханову, актору, ведучому та амбасадору Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
Виїзд із Бучі став для неї певною мірою несподіванкою — брату вдалося прорватися до містечка з боку Ірпеня. Навіть у хаосі війни питання, чи брати домашнього улюбленця, не виникало.
«Моя дитина готова була все кинути всі речі, які в нас з собою були, але забрати з собою кота», — згадує Наталія.
Про те, де вона знаходить внутрішній ресурс і як у цьому допомагає робота, Наталія розповідає за посиланням https://bit.ly/42BJBXU
Колекція Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова налічує понад 130 тисяч історій про війну. Це найбільший у світі архів історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.
Розкажіть свою на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0800509001.
