ЗАПИТАННЯ ПСИХОЛОГУ: дочка питає про мою смерть

Психологи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова продовжують відповідати на онлайн-запитання мешканців Донбасу й переселенців, яким потрібна консультація. Найактуальніші з них публікуємо на нашому сайті.

Запитання: Моїй доньці 5,5 років. Останнім часом вона почала підходити до мене з питанням «А коли ти помреш?». Я дуже розгублена, зовсім не розумію, як відповідати на такі запитання. Та й узагалі, звідки в дитини з’явилися такі думки. Я намагаюся змінити тему. А дочка, зазвичай, не вгамовується і продовжує розпитувати.

Відповідь Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова: До п’яти років діти сприймають смерть, як щось таке, що можна повернути. У казках героям достатньо випити «живу воду», щоб ожити. Тому, якщо дитина стикається зі смертю одного з родичів, вона чекає, що той обов’язково повернеться. Між п’ятьма й дев’ятьма роками, діти починають усвідомлювати скінченність життя. Запитання про смерть ставить кожна дитина, це частина освоєння світобудови. Досить часто батьки, стикаючись із власними страхами, намагаються тему смерті обходити. І тут важливо розуміти, що замовчування або уникнення розмов на тему смерті викличе в дитини сильну тривогу, і може спровокувати розвиток різних страхів.

Що робити?

1. Відповідайте на будь-які запитання дитини про смерть спокійним голосом, ніби вона вас запитала «Чому світить сонце?», простою і зрозумілою дитині мовою. Якщо тема викликає страх і тривогу у вас, малюк обов’язково відчує ваш стан і зробить висновок, що смерть – це страшно. 5-річній дитині можна пояснити, що зазвичай люди живуть дуже довго до глибокої старості. І ми ще довго будемо разом.
2. Ніколи не обмежуйтеся односкладових відповіддю «Так» або «Ні». Дитина чекає не тільки відповіді на запитання, а й підтримки, заспокоєння від дорослого.
3. У розмові про смерть уникайте різних метафор. Пояснення, що люди «Засинають вічним сном», може спровокувати страх засинання в дитини.
4. Не варто розповідати дитині здатні злякати подробиці, пов’язані зі смертю.
5. Якщо в сім’ї помер хтось із родичів, дитина може відчувати почуття провини «Я погано поводився й тому дідусь помер» і страх втратити ще когось із близьких. У цьому разі дитині важливо пояснити, що її провини немає.
6. Добре під час розмов на цю складну тему використовувати тактильний контакт. Обійміть дитину, приголубте. Це заспокоїть і підбадьорить малюка.
7. У разі якщо після ваших пояснень, дитина продовжує відчувати тривогу або страх щодо питання смерті, зверніться до дитячого психолога.

***

Поставити онлайн-запитання психологу можна тут.