«За час окупації мої батьки посивіли»: історія співака Андрія Кравченка у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Він побачив батьків одразу після деокупації села у Чернігівській області. За ці довжелезні тижні мама й батько постарішали — він ледь не розплакався й дозволив собі емоції, тільки коли зайшов за хату. Історія відомого українського співака Андрія Кравченка увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Андрій зізнається, що війна укріпила його зв'язок із рідними. А ще, підштовхнула до створення музики й текстів. Передувала цьому ситуація, яка зараз сприймається з іронією, але тоді було геть не смішно.

«Мама вилізла на дах, щоби додзвонитися мені. Танки їдуть, а вона кричить: "Андрюшо, записуй слова пісні "Діти війни!". Надиктувала перші кілька рядків і зв'язок зник», — розповідає Андрій Кравченко актору, ведучому та амбасадору Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Співак одразу записав їх — із відчуттям, що невідомо, чи вдасться ще раз почути й побачити батьків. Тільки-но відкрили дорогу — помчав до них. Один «штрих» із життя в окупації вразив його більше, ніж спалена бронетехніка, машини, уламки снарядів:

«У хаті весь цей час були маленькі діти. Мама щодня видавала кожному з них по одній цукерці із запасів. Малеча цукерку з’їдала та облизувала обгортку. У наш час, коли все є і доступно — це неприпустимо», — говорить артист.

Історія співака Андрія Кравченка увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Ви знайдете її за посиланням: https://bit.ly/4f4d9Sj

Архів Музею «Голоси Мирних» містить вже понад 120 тисяч історій. Розкажіть свою на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/  або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001