Як світ сприймає фільми про Україну: Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова провів дискусію з документалістами

9 вересня цьогоріч відзначається День українського кіно: професійне свято кінематографістів, які докладають величезних зусиль, щоб розповісти світові правду про те, що переживає Україна. З нагоди свята поговоримо про вплив українського кіно на міжнародного глядача — думками поділилися учасники дискусій, проведених Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова в рамках 14-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

«Під кінець фільму є враження, що ти — глядач, але ти водночас є й пасажиром. І так може статися і з тобою, якщо путін піде далі і почне світову війну. Міжнародний глядач змінює парадигму мислення щодо України, коли бачить такі фільми», — так говорить про стрічку «Звідки куди» її продюсерка Анна Паленчук.

Ця робота режисера Мачека Хамели про людей, яких він евакуював до Польщі під час війни, стала переможцем ОМКФ у номінації «Найкращий повнометражний документальний фільм». Анна розповіла: коли стрічка потрапила до Європи, з’ясувалося, що іноземному глядачу резонують прості історії з евакуаційної автівки. Прем’єра відбулася на Каннському кінофестивалі, фільм здобув головну нагороду Міжнародного конкурсу на фестивалі Sheffield DocFest у Великій Британії. На ОМКФ стрічка отримала спеціальний приз від Музею «Голоси Мирних».

Попри світовий успіх документальних фільмів про події в Україні, кінематографісти кажуть: враховуючи тенденції в сфері створення документального кіно, — відносну простоту й доступність зйомок у порівнянні з художнім — є ризики викривлення реальності на екрані.

«Про нас знімуть фільми... Дуже дивні і дуже багато. І вони не будуть відображати наші емоції і нашу реальність, адже їх зніматимуть туристи, які час від часу до нас заїжджають. Саме на документальному рівні ми можемо з цим боротися», — говорить Ігор Савиченко, продюсер фільмів «День волонтера», «День Незалежності».

Організатор панельних дискусій, Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова розуміє ці ризики. Саме тому документує події з перших вуст, від людей, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 80 тисяч таких історій. Музей підтримує документальне кіно у спільній місії — переповісти світу, що переживає Україна, не дати історіям, обличчям, голосам забутися, залишитися у безликих цифрах статистики.

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» 

Головна - "Голоси Мирних", музей Фонду Ріната Ахметова

 або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.