Як прийомній дитині повернути довіру до дорослих? БЛОГ Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова

Про теорію прихильності зараз багато говорять. Вчені всього світу сфокусували увагу на вивченні саме прихильності. З чим це пов’язано? У процесі експериментів і дослідів було встановлено, що потреба в прихильності є не тільки базовою, а й перевищує потребу в їжі.

Людина – істота соціальна. Для того щоби добре почуватися в цьому світі, людині необхідні глибокі, емоційно наповнені зв’язки з іншими людьми. Здатність встановлювати саме такі зв’язки формується з народження. Все наше життя ґрунтується на системі взаємовідносин, контактів. Усі наші відносини є проявом системи прихильності.

Для дитини прихильність має особливе значення. Ви знаєте, що теля, народжуючись, відразу стає на ніжки. Воно може підійти до мами-корови й попити молока. А людське дитинча народжується абсолютно нежиттєздатним, якби опинилося без дорослого. Без допомоги, підтримки, догляду йому просто не вижити. Тому, народжуючись, немовля відразу починає встановлювати відносини прив’язаності з мамою. Тут і далі я буду вживати слово мама. Я не маю на увазі біологічну маму малюка. Це може бути будь-який значущий дорослий.

Прихильність є основою, навколо якої, власне, формується особистість дитини.

Теорія прив’язаності з’явилася на світ завдяки Джону Боулбі. Ґрунтуючись на дослідженнях, Боулбі встановив, що найважливішою частиною материнського догляду є не обслуговування організмічних потреб малюка, а увага до сигналів, які він подає, і спілкування з ним. Основними чинниками прихильності дитини до матері виступають чуйність її реагування на подані ним сигнали, а також частота і тривалість реальної взаємодії з дитиною.

Джон Боулбі виділяє чотири стадії формування прихильності в дитини від народження до трьох років. Але найважливішим із них вважає перший рік життя. До 12 місяців у малюка сформовано чітке розуміння про доступність і чуйність мами.

Про стадії формування прихильності можна докладніше дізнатися, ознайомившись із вебінаром, підготовленим і проведеним працівниками Фонду Ріната Ахметова для порталу «Сирітству – ні!». 

 

 

 

 

Сьогодні мені б хотілося докладніше зупинитися на типах уподобань, які були описані Мері Ейнсворт, ученицею й послідовницею Джона Боулбі.

Надійна прихильність. Дитина повністю впевнена, що, якщо їй буде загрожувати небезпека, мама відразу прийде на допомогу. У малюка з мамою сформоване емоційне взаємоприйняття. Тому дитина спокійна, почувається в безпеці і з цікавістю вивчає навколишній світ. У віці трьох років малюк спокійно реагує на розлуку з мамою, з ним можна про це домовитися. (Тут і далі мається на увазі короткострокова розлука, скажімо, мама пішла до магазину.)

Тривожно-амбівалентна прихильність. У дитини немає впевненості в тому, що мама доступна і прийде на допомогу в той момент, коли буде потрібно. Розлуку з мамою така дитина переживає гостро. Реакція на розлуку може проявлятися в істериках чи агресії. Малюк частіше «липне» до матері, ніж пізнає навколишній світ.

Такий тип прихильності формується, якщо мама не послідовна у своїх реакціях. Для дитини дії дорослого завжди непередбачувані.

Тривожно-уникальний тип прихильності. Головною емоційної складовою контакту «дитина-мама» є тривожність. Дитина не чекає ні допомоги від дорослого, ні прийняття. Контакту з дорослим уникає, на вихід і прихід матері реагує однаково байдуже. Навколишній світ для дитини недоброзичливий і сповнений небезпек. Причина формування такого типу прихильності – холодні, здатні легко відштовхнути дитину дорослі, матері, що перебувають тривалий час у депресії. Дорослий демонструє відстороненість, не реагує на сигнали дитини. Такий тип прихильності формується в дітей, які пережили фізичне, психологічне або сексуальне насильство. Дорослий не є опорою, захистом, він швидше за небезпечний для дитини.

Тривожно-дезорганізований тип. Для дитини весь світ небезпечний! Потенційно загрожують усі і все: дорослі, діти, тварини, предмети, ситуації. Поведінка непередбачувана. Дітвора почувається абсолютно дезорієнтованою й дезорганізованою. Формується такий тип прихильності в ситуації систематичного жорстокого поводження, насильства, відсутності будь-коли або будь-якого досвіду прихильності. Часто виявляється агресія до людей навколо. Єдиний спосіб вижити для них – нападати!

Усі діти, які опинилися в інтернатних установах, будуть тією чи іншою мірою травмовані. Кожна дитина зі своєю непростою історією про те, що батько виявився ненадійним, а в гіршому випадку й небезпечною людиною.

Дітям, які опинилися в прийомній сім’ї, знадобиться достатньо часу, щоби знову навчитися довіряти дорослому і почуватися в безпеці. Часто це непростий шлях і для прийомних батьків. Тому дорослим знадобиться допомога.

Різні семінари, тренінги, вебінари, що проводяться Фондом Ріната Ахметова в межах програми «Сирітству-ні!», спрямовані на те, щоб допомогти і тим батькам, які вже прийняли в сім’ю дитину, і тим, хто тільки планує взяти малюка в сім’ю.

ДЖЕРЕЛО