Як поліпшити роботу блокпостів? Думка жителів Донбасу
Як повідомлялося раніше, кожен четвертий житель Донбасу перетинав лінію розмежування. Водночас переважна більшість (84%) вважає важким проходження блокпостів. Такими є результати соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології «Донбас: життя й бар’єри», ініційованого Гуманітарним штабом Ріната Ахметова.
Основні проблеми, з якими стикаються люди: довгі черги, неможливість точно розрахувати час поїздки і прибуття в пункт призначення; заборона на перетин лінії розмежування в автобусі з 8 і більше пасажирами, обов’язковість пішого переходу; недостатня кількість туалетів; відхилення від офіційного графіка роботи блокпостів; недостатня інформованість водіїв і перевізників про зміни в роботі блокпостів; погана якість дорожнього покриття.
При цьому жителі Донбасу вказують і позитивні зміни в роботі блокпостів. До таких відносять роботу електронної системи перепусток; поліпшення побутових умов на КПВВ силами міжнародних організацій; наявність банкоматів на блокпостах; стандартизовану процедуру огляду автомобіля та особистих речей.
На думку жителів Донбасу, для поліпшення роботи блокпостів можна:
- Дозволити людям не виходити з автобусів під час перетину лінії розмежування.
- Дозволити провозити в автобусах від 8 і більше пасажирів.
- Розширити пропускну спроможність блокпостів: збільшити кількість персоналу, розширити дорогу до 3–4 смуг, щоб одночасно контроль могли проходити кілька машин.
- Стабілізувати графік роботи блокпостів із 6–8 до 20 годин (незалежно від сезону) і зобов’язати їхніх працівників повідомляти про затримки чи перервах у роботі.
- Розглянути можливість цілодобової роботи окремих блокпостів.
- Зменшити пішу відстань між КПВВ на українській території й території «ДНР» або пустити автобус, який би підвозив там людей із речами (як в аеропортах).
- Контролювати ситуацію з прибиранням туалетів і встановленням додаткових з обох боків лінії розмежування.
- Відкрити нові пункти пропуску, щоб розвантажити транспортні потоки.
«Ми запитували респондентів: «Хто має бути відповідальний за всі ці зміни?» І пасажири, і перевізники говорили, що, звичайно ж, українська сторона, тому що вона має адміністративний вплив на цей процес. І люди сподіваються тільки на зміни й поліпшення з боку України. Що стосується якихось побутових змін, то люди кажуть, що цим можуть опікуватися міжнародні організації», – пояснила Дарина Пирогова, науковий співробітник КМІС.
Соціологічне дослідження КМІС «Донбас: життя й бар’єри» проводилося з 21 жовтня до 7 листопада 2016 року на замовлення Гуманітарного штабу Ріната Ахметова й «Допоможемо ТВ». Було опитано 2102 респондентів віком понад 18 років зі 100 населених пунктів Донецької області, як на підконтрольній, так і на непідконтрольній території. В опитуваннях вивчали: поточні потреби населення в продуктах харчування, медикаментах і непродовольчих товарах; соціальне самопочуття населення Донецької області; думки людей про можливий розвиток ситуації на Донбасі; проблеми, пов’язані з труднощами перетину лінії розмежування.