Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок конфлікту на Донбасі

Законодавство України регламентує отримання статусу дітям, постраждалим від конфлікту на Донбасі: кому та навіщо надається статус, куди звертатися і які документи подавати, а також як задокументувати злочин проти дитини.

Так, дитиною, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, вважається дитина, яка внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту отримала поранення, контузії, каліцтва, пережила фізичне, сексуальне, психологічне насильство, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, притягувалася до участі у воєнізованих формуваннях або незаконно утримувалася, зокрема в полоні.

Законом України «Про охорону дитинства» визначено, що діти, які постраждали внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту, отримують відповідний статус за рішенням органу опіки та піклування. За міжнародними стандартами, таким дітям забезпечуються такі гарантії: захист дітей у сім'ї; гарантії потрібного догляду та допомоги; доступність харчування, медичного обслуговування та освіти; заборона катувань, жорстокого поводження або невиконання обов'язків стосовно дітей; заборона смертної кари; збереження культурного середовища дитини; захист у разі позбавлення волі; надання гуманітарної допомоги та доступ гуманітарних організацій до дітей під час збройних конфліктів.

Для надання статусу потрібно звертатися:

• для дитини, яка має довідку переселенця – в службу у справах дітей за місцем взяття на облік як внутрішньо переміщена особа (ВПО);
• для дитини, яка не є переселенцем, але проживає на території, де проводилася воєнна операція – в службу у справах дітей за місцем проживання або перебування;
• якщо дитина залишилася без батьківського піклування, а доглядають за нею тимчасово родичі або інші особи (сусіди, знайомі) – документи для ухвалення рішення стосовно такої дитини готуються службою у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Важливо. Заявник подає документи в службу у справах дітей, яка безпосередньо веде справу, проте рішення ухвалює орган опіки та піклування виконавчого органу відповідної місцевої ради.

Хто може звернутися від імені дитини:

• законний представник: батьки, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник та інші особи у передбачених законом ситуаціях;
• у разі переміщення дитини без законних представників: родичі (бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування;
• самостійно звернутися в службу у справах дітей може дитина після досягнення 14 років.

Документи, які потрібно подати (разом з копіями подаються оригінали документів):

• заповнену заяву про надання дитині статусу. Заява не має офіційно затвердженої форми та заповнюється довільно. У ній потрібно повідомити про ситуацію та час, за яких дитині було завдано шкоди внаслідок збройного конфлікту;
• копію свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини. Тобто якщо дитина вже має ID-картку, можна надати її копію замість свідоцтва;
• копію документа, що посвідчує особу заявника: Особа, яка звертається від імені дитини, має надати оригінал і копію одного з таких документів: паспорта; закордонного паспорта; дипломатичного паспорта України; службового паспорта; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасового посвідчення громадянина України; водійське посвідчення; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідки на проживання; картки мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист;
• якщо дитина проживає/перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі – копію документа, що підтверджує факт зарахування дитини;
• копію документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною і заявником, або повноваження представника органу опіки та піклування. Наприклад: для батьків дитини досить свідоцтва про народження дитини та паспорта громадянина; для бабусі або дідуся треба додатково надати копію свідоцтва про народження матері/батька дитини;
• копію довідки переселенця дитини АБО документа, що підтверджує місце проживання/перебування дитини в зоні конфлікту. Місце проживання внутрішньо переміщеної особи підтверджує довідка переселенця. Місце проживання дитини в зоні конфлікту підтверджує довідка про реєстрацію місця проживання, яка видається органом реєстрації. Доказами місця проживання також можуть бути такі документи: виписка з Державного реєстру прав на нерухоме майно, документи про право власності батьків або дитини на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту дитини або атестат про повну загальну середню освіту, документ про професійну технічну освіту, табель успішності, учнівський квиток, медичні документи, свідоцтво про народження дитини. Важливо. Якщо дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, не має свідоцтва про народження та ID-картки, документів, які підтверджують повноваження її законних представників та документів, що підтверджують її місце проживання, ці дані можуть бути встановлені її законним представником або ж службою у справах дітей за допомогою відповідного звернення до Мінсоцполітики;
• копії заяв про вчинення кримінального злочину стосовно дитини та про притягнення дитини до кримінального провадження як потерпілу або визнання дитини потерпілою, зареєстровані в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах. Якщо законний представник дитини ще не звертався в поліцію з приводу кримінального злочину, вчиненого стосовно дитини, то це потрібно зробити якомога швидше. Водночас законний представник дитини має звернутися у письмовій формі із заявою про визнання малолітньої (до 14 років) або неповнолітньої (до 18 років) особи потерпілою. Заяву про вчинення злочину можна подати в будь-який орган поліції на контрольованій території України, незалежно від місця і часу вчинення злочину, кількості доказів на підтвердження злочину. Зазвичай облік таких заяв і повідомлень ведеться уповноваженими працівниками чергових частин органів поліції. У разі вчинення злочину можна повідомити також телефоном за номером «102». Представник поліції, який проводить особисте приймання громадян, зобов'язаний оформити протокол усної заяви особи та зареєструвати заяву в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події. Слідчий зобов'язаний не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення внести ці відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і почати розслідування;
• копію виписки з ЄРДР про відкриття кримінального провадження за вказаною заявою про вчинення злочину стосовно дитини. Відповідний витяг з ЄРДР видається заявнику (законному представнику дитини) на його вимогу;
• копію висновку експерта за результатами судової експертизи, проведеної під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, який встановлює факт отримання дитиною поранення, контузії, каліцтва, визнання фізичного, сексуального, психологічного насильства внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів. Висновок експерта є обов'язковим для надання тільки тоді, якщо дитина отримала поранення, контузії, каліцтва або пережила фізичне, сексуальне, психологічне насильство. Висновок експерта не потрібен у разі, якщо дитина повідомляє про те, що була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі в діях воєнізованих або збройних формувань, незаконно утримувалася, зокрема у полоні. Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження АБО за дорученням слідчого судді або суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, потрібні спеціальні знання. Зокрема, слідчий або прокурор зобов'язані звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень та встановлення статевої зрілості потерпілого у кримінальному провадженні щодо статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Терміни розгляду справи: Рішення про надання статусу ухвалюється органом опіки та піклування впродовж 30 календарних днів з моменту реєстрації заяви.

Джерела: АКМЦ і dnews.dn.ua