«Я зрозуміла, чому наші люди цілують рідну землю»: історія Олени з Мелітополя у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Олена виїхала з окупованого Мелітополя одразу, як почула, що нею, дружиною військового, зацікавилося фсб. На кожному ворожому блокпості давала своїй маленькій дочці льодяник, щоби дитина раптом не заспівала популярну патріотичну пісню. Історія Олени увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Одразу після вторгнення Олена, завжди впевнена у своїх силах, почувала себе розгубленою. Чоловік-військовий говорив, аби вона тікала, але швидко виїхати виявилося неможливим.

«Ми дуже сподівалися, що все ось-ось закінчиться. Знайшли на горищі старий магнітофон і намагалися хоч якийсь зв'язок з Україною зловити. Я навіть відео знімала, як ми до кожного звуку дослухаємося — що відбувається, які насправді новини?» — пригадує Олена.

Одного дня знайома попередила, що фсб розпитували про Олену. Всі знали, що візити представників цієї організації закінчуються підвалом і катуваннями. Олена з дитиною втекла того ж вечора, не встигала навіть заїхати за своєю мамою.

«Я ніколи не забуду момент, коли ми опинилися на території, вільній від ворога. Руський мир приніс до мого завжди охайного і чепурного міста сірість, бруд і сміття. Тут же відчувалися радість і свобода. Я стала розуміти, чому люди цілують українську землю», — говорить Олена.

Нині вона живе неподалік від Києва. Каже, що доволі довго не могла прийняти вимушену евакуацію. Антидепресантом для неї стало вишивання. Розповідь Олени з перших вуст тут: https://bit.ly/4ePHzYu

Історія Олени увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 120 тисяч історій.

Розкажіть свою на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001