«Я закривав дітям вуха подушками, щоби не чули обстрілів»: історія з Часового Яру у Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Максим — батько двох дітей. Його родина вже давно евакуювалася з рідного Часового Яру. Виїжджали на шкільному, вщент заповненому людьми автобусі. Але те, що пережили у рідному домі, не забудуть ні діти, ні він. Свою історію чоловік довірив Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Батько із дітьми перебрався жити у підвал свого будинку у перший же день повномасштабного вторгнення. Виходити на вулицю було небезпечно, адже росіяни обстрілювали місто з трьох боків. На постійний гуркіт та вибухи донька і син реагували дуже емоційно.

«Коли дитина чує свист і падіння снаряда і починає галасом кричати на весь дім, — як її заспокоїти? Як взагалі пояснити півторарічній дитині, що це воєнні дії? Щоби хоч трохи менше лякалися, я брав подушки і закривав їм обом вуха. Але ж земля дрижить, все навколо сиплеться, — і вони все одно все чують і відчувають», — ділиться Максим.

Виживати у місті ставало дедалі складніше. Коли не стало хліба, з родиною поділилися бабусі із села. Так і жили — тільки завдяки взаємодопомозі. Максим дуже вдячний людям, які тоді не залишились осторонь. Зараз родина живе у безпечнішому місці, проте пережите залишило свій відбиток — діти досі відчувають сильний страх.

Історія Максима у Музеї: https://bit.ly/3UF8UpQ

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.