«Я виживала в окупації з чотирма дітьми, один з яких з інвалідністю»: Олена з Херсона довірила свою історію Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Олена з родиною виїхала з Херсона через п’ять місяців окупації. Вона сама виховує чотирьох дітей, один із яких не може пересуватися без допомоги, тож наважитися на евакуацію їй було дуже тяжко, але й залишатися далі – неможливо. Свою історію багатодітна мати довірила Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

«Коли почалося вторгнення, старша 15-річна дочка підійшла у сльозах: „Мамо, треба тікати, війна“. А тікати неможливо. Адже молодший син, йому тоді п’ять років було — з інвалідністю, на візочку. З ним неможливо просто стрибнути в автобус і поїхати. Треба і памперси, і годування забезпечити — він сам не їсть…», — пригадує Олена.

В окупації родині довелося прожити довгі місяці. Дуже складно було розшукувати життєво необхідні дитині ліки. До того ж наближався вересень, і жінка розуміла, що старші діти не зможуть нормально навчатися. Врешті вона прийняла складне рішення. Дорога була вкрай виснажливою: п'ять днів, без води, у люту спеку…

«Мені здавалося, що ця траса ніколи не закінчиться. Але коли ми перетнули кордон Запоріжжя і я побачила своїх людей… Це було наче тебе тримали у душній камері, і раптом дали ковток свіжого повітря», — не приховує сліз жінка.

Олена могла оформити російські документи, але для себе вважала це неприпустимим компромісом та злочином, як і отримання допомоги від окупантів. Її історію з перших вуст ви знайдете тут: https://bit.ly/4gJe3p6

Історія Олени з Херсона увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 120 тисяч історій.

Розкажіть свою на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001