«Я втратила все»: історія Людмили з Маріуполя увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Сьогодні 63-річна Людмила мешкає у гуртожитку Центру «ЯМаріуполь» у Дніпрі. Тут, у безпеці, вона знову відчула смак життя. Та шлях до цього спокою був довгим і сповненим страху. Вперше війна постукала в її двері ще у 2015-му — після обстрілу Східного мікрорайону Маріуполя. Тоді здавалося, що гірше вже бути не може. Проте справжній кошмар почався у 2022-му, коли розпочалася повномасштабна війна. Людмила понад 40 років віддала роботі на маріупольському металургійному комбінаті «Азовсталь». Для неї знищення заводу, як і рідного міста, стало особистою трагедією. Свою історію Людмила довірила Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
До останнього вона не вірила, що війна може повернутися в її рідне місто. Попри прохання сина, так і не зібрала «тривожну валізу». Тому вранці 24 лютого 2022 року поспіхом пакувала речі, відчуваючи: додому вона вже не повернеться.
«Ми виїхали того ж дня, о 12:00. Їхали вулицями міста — всюди вже було скупчення машин. А за містом утворилася колона, яка прямувала до Василівки. Я дуже вдячна своїм дітям: вони вберегли мене від того, щоб бачити все це на власні очі та проходити через цей жах», — розповідає Людмила.
На жаль, не всім пощастило так, як Людмилі. Її родичі не встигли вчасно залишити Маріуполь, і це стало для них фатальною помилкою. Вони сильно постраждали. У Людмили й досі стискається серце, коли вона згадує, що діти родичів тоді нічого не їли і після евакуації найбільше просили хліба. Від тих, кому все ж вдалося виїхати, вона дізналася й інше — уся її нерухомість, що залишилася в окупованому Маріуполі, знищена.
«Наші будинки — усі згоріли, напівзруйновані. Так вийшло, що в нашій сім'ї було чотири квартири. І ось жодної не залишилося. Лівий берег, район стадіону, біля Азовсталі. І район, де була моя батьківська квартира, у якій я народилася, — її вже немає. Там тепер лише порожнє поле», — із сумом розповідає жінка.
У Дніпрі Людмила оселилася в окремій кімнаті модернізованого гуртожитку, облаштування якого традиційно підтримав Фонд Ріната Ахметова. Тут створено комфортні умови для життя: сучасні кухні, коворкінги, пральні, затишні холи та дитяча кімната. Із сльозами на очах Людмила згадує, як уперше побачила кімнату:
«Коли я зайшла й подивилася, я цього не чекала. Адже, втративши все, не маючи ані ложки, ані виделки, нічого, я побачила в кімнаті усе необхідне для життя. У нас поверх дуже добрий, підібралися всі, як одна родина».
Дивіться історію Людмили тут: https://bit.ly/4mgg5zI
Колекція Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова налічує понад 140 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція свідчень мирних людей, які постраждали від війни росії проти України. Розкажіть і свою історію на порталі Музею civilvoicesmuseum.org або за номером гарячої лінії 0 (800) 509 001.
Проєкт «ЯМаріуполь. Житло» стартував у 2023 році. Він реалізується за підтримки Уряду Франції, Міжнародної організації з міграції, а також низки державних установ України. Фонд Ріната Ахметова є системним партнером проєкту «ЯМаріуполь». Модернізовані гуртожитки вже відкриті в Дніпрі та Києві. Заплановано також відкриття соціального житла в Чернівцях і Запоріжжі.
.jpg?content_type=image%2Fjpeg&disposition=inline%3B+filename%3D%22SHablon-istoriya_1200x628+%25281%2529.jpg%22%3B+filename%2A%3DUTF-8%27%27%25D0%25A8%25D0%25B0%25D0%25B1%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25BD-%25D1%2596%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25BE%25D1%2580%25D1%2596%25D1%258F_1200x628%2520%25281%2529.jpg)

