Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

«Я вмирала разом з рідним містом»: українська журналістка випустила книгу про пережите під час блокади Маріуполя

08.01.2024

Українська журналістка Надія Сухорукова та герої її книги «Маріуполь. Надія» поділилися своїми історіями з Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Під час блокади рідного Маріуполя Надія вела щоденник, уривки з якого були озвучені в Європарламенті та опубліковані в світових ЗМІ. Після евакуації журналістка написала книгу про пережите, яка була перекладена англійською та продається на Amazon, найбільшій книжковій платформі у світі.

Історія Надії у Музеї «Голоси Мирних»: https://civilvoicesmuseum.org/stories/%22kogda-ya-pishu-to-mne-stanovitsya-gorazdo-legche-ya-delyus-svoej-bolyu%22

«Сусід сказав, що Бог покинув Маріуполь. Він боявся всього, що бачив. Я жива і тепер буду жити довго. А моє місто вмирає болісною смертю. Двадцять днів я вмирала разом з ним. Я була в пеклі», — писала Надія про те, через що довелося пройти.

Більше про книгу — https://www.amazon.com/MARIUPOL-HOPE-Survival-During-Survivors-ebook/dp/B0CPB37DT8/

21 березня 2022 року газета The New York Times вперше опублікувала уривки зі щоденника Надії Сухорукової, у якому були описані докази реальних злочинів Росії в Україні. Уривки зі щоденника були опубліковані у Великій Британії, США, Німеччині, Україні та Шотландії.

У Європарламенті їх зачитав тодішній міністр закордонних справ Латвії, а нині президент Едгарс Рінкевичс. Також в Європарламенті був показаний документальний фільм «Маріуполь. Втрачена надія», який було знято за мотивами цієї книги.

«Я народилася в Маріуполі і прожила там все своє життя. Це місто мого дитинства, моєї любові і мого щастя. Я ніколи не думала, що побачу його мертвим. Я навіть не могла уявити, що буду описувати його агонію. Я не сподівалася, що переживу це пекло, тому намагалася зафіксувати події, щоб залишити по собі слід», — пише про свою книгу Надія Сухорукова.

Очевидиця страшних подій, горя і втрат ділиться з читачем власними емоціями та правдою з перших вуст. Цю місію поділяє Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, в архіві якого зібрано вже понад 97 тисяч живих свідчень українців про пережите під час війни. Музей не лише збирає, а й поширює історії про війну росії в Україні світом заради збереження історичної пам‘яті та відновлення справедливості.

Розкажіть свою історію на порталі Музею https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001