«Я не бажаю нікому такого пережити»: хлопець із Донеччини отримав спецнагороду на Всеукраїнському конкурсі есе від Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

Місяці під землею, у холодному сирому підвалі. Без світла, їжі та під постійними обстрілами. Це реальність українських дітей, які пережили окупацію. Одним із них є Кирило Гаряга — хлопець із Донеччини, який пережив вже дві війни. Уперше — в 2014-му, коли разом із родиною змушений був покинути рідну Донеччину. Вдруге — у 2022-му, коли Ізюм, що на Харківщині, опинився під російською окупацією.

Про своє життя під час окупації Кирило розповів у есе, яке надіслав на Всеукраїнський конкурс «Подія, яка змінила все. Сила допомоги», організований Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Журі конкурсу відзначило роботу хлопця спеціальною нагородою за силу історії й чесність розповіді.

Читайте есе Кирила тут: https://bit.ly/4l2gpAy

У своєму есе хлопець описує, як після кількох місяців, проведених у підвалі, його разом з іншими дітьми російські військові насильно вивезли до табору на території росії. Там він провів довгі тижні без зв’язку з рідними, не знаючи, чи побачить маму знову.

«Мені було дуже страшно, я дуже сумував за мамою та переживав за неї. Зв’язку в Ізюмі не було. Я не міг навіть подзвонити та поговорити з нею», — пригадує Кирило.

Повернутися в Україну йому вдалося лише після звільнення Ізюма — завдяки мужності матері, яка подолала складний шлях через кілька країн, щоб повернути сина додому.

«Як я дізнався пізніше, після звільнення Ізюма, маму забрали на допит, де вона пробула 18 діб. Коли її відпустили й вона знайшла можливість приїхати за нами, мама, не роздумуючи, поїхала через всю Європу, щоб повернути мене з братом додому», — пише у своєму переможному есе хлопець.

Після пережитого Кирилу допоміг відновитися Фонд Ріната Ахметова. Одразу після повернення з депортації до рф він став учасником зміни у «Блогер Кемпі» — таборі, де діти, які постраждали від війни, відпочивають, оздоровлюються та отримують психологічну підтримку. Саме тут Кирило вперше знову відчув себе дитиною і почав мріяти про майбутнє.

«Ніколи не забуду, як ми перейшли спати до підвалу після бомбардування міста 3 березня 2022 року. І яким щастям було повернутися спати у своє ліжко 16 липня. Так не хочеться знову спускатися в цю сиру та темну яму. Я й не бажаю нікому такого пережити, не дай Боже», — пише Кирило.

Дивіться історію Кирила тут: https://bit.ly/45a7UNM

Конкурсна збірка есе переможців «Подія, яка змінила все. Сила допомоги» увійшла до колекції Музею «Голоси Мирних». Фонд Ріната Ахметова продовжує документувати свідчення, які назавжди залишаться важливою частиною історії України. Наразі вже зібрано понад 138 тисяч історій про війну росії проти України.

Розкажіть і свою історію — на порталі Музею: https://civilvoicesmuseum.org/  або зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію: 0800 509 001.