«Вийшли з міста через річку, по груди у крижаній воді»: мешканка Гостомеля поділилася історією з Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

У перший день війни Лариса Дроздова вивезла доньку з Києва до Гостомеля. Здавалося, так буде безпечніше... Незабаром стало зрозуміло, що це пастка — місто окупували. Води та газу швидко не стало, а район заповнили російські військові.

Під будинком, де мешкали Лариса з донькою, окупанти поставили бензовози і постійно приїжджали танки — на заправку. Жінка сильно докоряла собі за те, що вивезла дитину.

«Був такий страх за неї, що я готова була себе сама розстріляти за те, що вивезла її з Києва у це пекло. Я не розуміла, як звідси вирватися: всі мости були підірвані, а область була в окупації», — ділиться Лариса.

Одного дня вона визирнула з вікна назовні і побачила, як з танків внизу висунулися люди з автоматами й почали цілити по балконах. Тоді Лариса зрозуміла — треба їхати. Вони з донькою дізналися, що з сусіднього села є коридор, яким можливо дістатися до Києва. Приїхали до мосту через Ірпінь — він був просто у річці, з нього стирчали снаряди.

По груди у воді, у зимньому одягу зверху та спідній білизні знизу, тримаючи у руках рюкзаки та чемодани, люди переходили річку. Було 10 березня і вода була крижаною. Потім, на мокрі ноги, натягували штани й шли далі...

«Ми були мокрі, але такі щасливі, коли дісталися до Києва. Я і моя дитина просто ридали від того, що чули українську мову», — згадує Лариса.

Залишитися вона не змогла. Знала, що у підвалах, у жахливих умовах у Гостомелі ще є люди. Лариса побачила на Фейсбуці оголошення про пошук волонтерів до евакуації. Вона зробила все, щоби дістатися тих підвалів. Коли її побачили мешканці, вони не могли повірити, що їх евакуюють до України. Відчули, що врятовані, лише коли пройшли український блокпост... Дивіться та слухайте повну історію Лариси за посиланням bit.ly/3vpBeiq

Свою історію жінка довірила Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 25 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:
— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.