ВАЖЛИВО: Як зберегти стаж, пенсії та пільги медикам, які працюють на Сході країни. Коментар юриста Гуманітарного штабу

Газета «Донецькі новини» опублікувала поради Оксани Кригіної, юриста-консультанта Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

 

У зв’язку зі сформованою ситуацією, від медпрацівників Донецької та Луганської областей вимагають звільнитися з лікувальних установ і написати заяву на зарахування на роботу до тієї ж клініки, але тільки в т. зв. «ДНР». Лікарі хочуть знати, як законно зберегти свій стаж, на що вони можуть розраховувати у сформованих обставинах: пенсії, пільги, на який строк вони можуть брати лікарняний і т. п.

Оксана Кригіна, юрист-консультант Гуманітарного штабу Ріната Ахметова:

— Щодо збереження безперервного трудового стажу — розглянемо варіанти перерв у роботі для збереження безперервного трудового стажу.

Правила обчислення безперервного трудового стажу робітників і службовців під час призначення допомоги з державного соціального страхування містять загальну норму, відповідно до якої безперервний стаж зберігається, якщо перерва в роботі не перевищує одного місяця або 21 календарного дня в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин. Однак ці Правила передбачають випадки збереження безперервного стажу в разі тривалішої перерви.

Безперервний стаж зберігається також, якщо перерва в роботі не перевищує двох місяців у таких випадках:

• у разі звільнення з роботи осіб, зайнятих у районах Крайньої Півночі (після закінчення строку договору);
• після звільнення від роботи за кордоном.

У таких випадках безперервний трудовий стаж зберігається, якщо перерва в роботі не перевищила трьох місяців:

1) у разі звільнення у зв’язку зі скороченням штату, реорганізацією підприємства або його ліквідацією.

2) у разі виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності, що призвела відповідно до чинного законодавства до звільнення з колишньої роботи.

Тримісячний строк обчислюється не з дня звільнення, а з дня відновлення працездатності працівника, звільненого через хворобу. Датою відновлення працездатності вважається день винесення висновку про це лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК) лікувально-профілактичної установи.

Відповідно до п. 5 ст. 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути розірваний адміністрацією в разі нез’явлення на роботу упродовж понад 4 місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності, за винятком відпустки через вагітність і пологи, якщо законодавством не встановлені триваліші строки збереження місця роботи (посади) за певних захворювань (у разі захворювання на туберкульоз місце роботи зберігається на строк до 12 місяців). За робітниками і службовцями, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності.

3) У разі виходу на роботу після звільнення у зв’язку з інвалідністю чи після звільнення інваліда з інших підстав (крім тих, коли безперервний стаж не зберігається), щодо яких не встановлені більш пільгові умови збереження безперервного стажу.

Тримісячний період обчислюється з дня відновлення працездатності. Таким вважається день, до якого було встановлено інвалідність, і він вказується в довідці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). У день, призначений комісією, інвалід повинен з’явитися на повторний огляд. Якщо він ухиляється від проходження МСЕК, тримісячний період рахують із дня, коли закінчився строк інвалідності, зазначений у довідці комісії, навіть якщо не було її рішення про зняття інвалідності.

4) У разі виходу на роботу після звільнення внаслідок виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи.

Підставою для запису у трудову книжку цієї причини звільнення є медичний висновок, винесений в установленому порядку.

Окрім встановлення певних строків перерви в роботі, якими визначено збереження безперервного трудового стажу, Правила містять норму, що передбачає можливість збереження стажу незалежно від тривалості такої перерви.

Незалежно від тривалості перерви в роботі безперервний стаж зберігається в таких випадках:

1) У разі виходу на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку з переведенням чоловіка або дружини на роботу до іншої місцевості.

Для застосування цього правила необхідним є дотримання трьох умов:

• наявність переведення чоловіка або дружини (переведення інших членів сім’ї не дає підстави для застосування цього правила. У цьому випадку не має значення, чи проводиться переведення з ініціативи адміністрації або на прохання працівника);
• наявність переведення в іншу місцевість (отже, під час переведення в межах одного населеного
• пункту вказане правило не застосовується);
• переїзд чоловіка або дружини до нового місця роботи переведеного члена подружжя.

2) У разі виходу на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за віком, чи після звільнення пенсіонерів за віком з інших підстав, за винятком тих, за яких безперервний стаж не зберігається (за систематичне порушення трудової дисципліни, прогул без поважних причин, вчинення злочину тощо).

Отже, якщо перерва в роботі не перевищив встановленого строку (трьох місяців із дня відновлення працездатності), безперервний стаж у працівника в разі виходу на роботу збережеться.

Вказані правила застосовуються на території України не в умовах АТО.

Що ж до ситуації, яка склалася зараз на Сході країни, то можна говорити лише про таке:

1. Щодо лікарняного — ніхто не знає, коли закінчиться АТО й чим, отже, цей варіант відпадає.

2. Щоб зберегти безперервний стаж, необхідно розраховуватися й виїжджати шукати роботу на непідконтрольній «ДНР» території, тоді ж збережуться пенсії, пільги тощо. Хоча на сьогодні питання щодо територій залишається відкритим. Як варіант — інші області.

3. Необхідно враховувати також, що медичні працівники є військовозобов’язаними, і в разі виходу на роботу в іншу область їх можуть призвати на АТО у зв’язку з мобілізацією.

4. Що ж до медичних працівників, які залишилися в непідконтрольних українській владі регіонах проведення АТО, то про їхній соціальний захист можуть подбати лише представники «ДНР», «ЛНР». На сьогодні нам не відомі нормативні акти, на підставі яких влада «ДНР» і «ЛНР» здійснюватиме соціальну політику щодо таких категорій громадян.