Усиновити чи ні? Страх перед можливими хворобами дитини

Фахівці програми «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» продовжують серію публікацій для майбутніх усиновителів. Цього разу психолог, експерт з усиновлення Наталія Міщенко досліджує страх майбутніх усиновлювачів перед можливими хворобами дитини. «Практично всі діти – вихованці дитячих будинків і будинків дитини – страждають на хвороби, притаманні дітям зі зниженим імунітетом, – пояснює Наталія Міщенко. – Це хронічні пневмонія, бронхіт, риніт, дисбактеріоз. У принципі, ці діагнози не такі страшні, особливо якщо розпочати лікування вчасно. Найбільше серед покинутих дітей поширені хвороби, набуті в утробі матері. Вони виникають унаслідок байдужого ставлення до дитини під час вагітності: вживання алкоголю, куріння тощо. Що вже говорити про негативні емоції – страх, жах, які відчував плід в утробі матері, коли вона думала про аборт і переживала, як поява малюка позначиться на її бюджеті… На думку вченого С. Гроффа, це призводить у майбутньому до появи комплексів, шкідливих звичок, схильності до депресії. Найчастіше діти, кандидати на усиновлення, набувають таких вроджених хвороб: – перинатальна енцефалопатія (ПЕП); частота випадків захворюваності в Будинках дитини до 80%. Це судинні пошкодження головного мозку, що виникають на 28-му тижні вагітності й до 8-го дня життя дитини. ПЕП може бути вилікувана або трансформуватися в мінімальну мозкову дисфункцію, затримку психомовленнєвого розвитку; – очна патологія (частота до 30%). Це ретинопатія недоношених, косоокість, ністагм. Такі діагнози часто супроводжуються важкими ушкодженнями головного мозку; – кардіопатологія (частота 65–70%). Це можуть бути як функціональні зміни серцево-судинної системи (їх найбільше), так і вроджені вади серця (частота останніх до 12%); – дисплазія тазостегнових суглобів. У разі раннього виявлення та рано розпочатого лікування здоров’я дітей відновлюється без помітних наслідків; – грижі різних видів. У разі спостереження хірурга більшість таких діагнозів знімають після 1 року життя; – інфекція сечових шляхів (частота 20–25%). Цей діагноз вимагає уточнення в спеціальному відділенні стаціонару. Особливо важливо знати, чи немає вроджених аномалій. Більшість із перерахованих захворювань є коректованими. Так, багато дітей із ПЕП відновлюються завдяки лікуванню впродовж пів року свого життя. Усе залежить від ступеня тяжкості захворювання. Якщо говорити про можливі хвороби, зазначу, що страх в усиновителів є тільки на етапі вибору малюка та прийняття рішення про усиновлення. Оскільки потім, хворий він чи здоровий, для справжніх батьків не має значення. Адже любов від цього не стане меншою, навпаки, тільки посилюється».