«У мене половина голови сива»: історія Павла з Донеччини увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Коли почалася повномасштабна війна, Павло разом із матір’ю проживали у Великій Новосілці, що на Донеччині. До останнього вони не планували евакуюватися, адже не хотіли лишати своїх та сусідських домашніх тварин, яких доглядали. Врешті-решт покинути домівку їх змусили безперервні обстріли, що стали нестерпними. Свою історію Павло розказав Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
«У нас були такі страшні обстріли, що у мене половина голови посивіла. Я такого страху у своєму житті ніколи не відчував. Кожного разу я думав: все, це останній раз, але так було кожну ніч протягом 40 днів», — розказує Павло.
Щоночі Павло з матір’ю ховалися в підвалі, сиділи без світла та молилися, щоби вижити, адже кожен «приліт» міг стати для них останнім. Найважче для чоловіка пригадувати, як війна понівечила їхнє селище. Усі будинки по сусідству згоріли, дороги були розбиті снарядами, а замість городів – величезні вирви. Рішення про евакуацію Павло приймав із важким серцем.
«Мама сказала: "або ми їдемо, або ти мене тут поховаєш", так я і вирішив виїжджати. Їхав та ридав, адже там у мене залишилися й кози, козенята, кури та собаки. Все залишилося там, тікали без нічого», — пригадує Павло.
Війна залишила глибокі рани в серці чоловіка та попри всі труднощі він має надію на краще майбутнє, адже найважливіше він зберіг — своє та мамине життя. Павло впевнений, що разом вони подолають всі труднощі й зможуть дочекатися мирного життя.
Дивіться історію Павла https://bit.ly/4igmWqy
Колекція Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова налічує понад 130 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.
