«У Харкові я відчула трагедію, біль і… надію» телеведуча Ольга Бутко довірила свою історію Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Харків — рідне місто для телеведучої Ольги Бутко. У травні 2022 року вона і знімальна група каналу «Рада» зняли спецрепортаж «Битва за Харків». Телезірка побувала вдома вперше з початку повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну. Її розповідь — про незламних людей, біль... і надію.
«Я знімала мою особисту історію про Харків. Я виросла у районі П`ятихатки, там живе моя родина. Я не могла не поїхати і не показати, що сталося з моїм рідним районом через війну, яку розв’язала Росія проти України», — ділиться Ольга.
Її район росіяни майже повністю пройшли ще у перший день війни, перш ніж були розбиті українським військом. Ольга дізнавалася про ці події від рідних та бачила кадри в інтернеті. Психіка захищалася — здавалося, що це не може відбуватися насправді. Тому наважитися поїхати до Харкова було нелегко: телеведуча боялася побачити все на власні очі.
«Коли я побачила, я зрозуміла — це все справжнє. Ця війна у моєму домі, у моїй країні», — розповідає Ольга.
У місті знімальна група одразу поїхала до школи, де колись навчалася Ольга. Вестибюль, у якому відбувалися урочисті заходи, де вона зустрічалася з однокласниками, було зруйновано. Було важко бачити у такому стані місце, яке ще донедавна було сповнене дитячими голосами...
«Моє відчуття про цю поїздку: це трагедія, біль і надія. Я думала, що буду плакати там. Але мене переповнювала надія — тому що я познайомилася і побачила тих людей, завдяки яким тримається це місто», — зізнається Ольга.
Особливо її вразила робота волонтерів, які передають допомогу стареньким людям у найбільш обстрілюваних районах міста. Людям, які навіть самі не можуть ходити. Волонтери шукають їх та допомагають, як можуть.
«Усі жахи, що зараз відбуваються, як ножем по серцю. А те, що роблять волонтери — це як пластир з любові, який прикладають до рани, і стає краще», — каже вона.
Ольга упевнена: дуже важливо розповідати про події війни. Але важливо показувати не лише руйнування і біль, але й те, на чому тримається місто. Тих, завдяки кому тримаються люди. Вона мріє повернутися у мирний Харків після перемоги України. Ольга сповнена надії на те, що попри біль ми усе переживемо і зможемо відбудуватися. Дивіться та слухайте її історію за посиланням bit.ly/3JCEtZz
Свою історію Ольга Бутко довірила Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 30 000 історій.
Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:
— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;
— скористайтеся чат-ботом @civilvoicesmuseum_bot у Telegram;
— відвідайте портал Музею та натисніть «Розповісти історію» праворуч зверху;
— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.
