«Ця війна забрала життя мого сина»: історія тренера Олександра Обедінського увійшла до Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Олександр Обедінський – засновник спортивної династії, тренер, людина, яка виховала чемпіонів. Його син, Євген Обедінський, був багаторазовим чемпіоном України з водного поло та капітаном національної збірної. У березні 2022 року 39-річний Євген загинув у Маріуполі: окупанти вбили його пострілом у голову прямо на балконі власного будинку. Чемпіон, який прославляв Україну, став жертвою війни у рідному місті. Історію втрати та пам’яті батько Євгена, Олександр, розповів Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
«Вони з сусідами домовилися чергувати по двоє на балконі, щоб у разі обстрілу або займання будинку одразу гасити пожежу. Саме того дня була їхня черга чергувати. Під час обстрілу Женя якраз перебував на балконі. Пряме влучання в голову – смерть настала практично миттєво. Ця страшна війна забрала життя мого сина і знищила життя нашої родини», – розповідає Олександр.
Та за кілька днів родину спіткала ще одна трагедія. Під час спроби евакуації з Маріуполя 12-річна донька Євгена, Кіра, підірвалася на розтяжці і отримала тяжкі поранення. Травмовану дитину росіяни викрали та вивезли до окупованого Донецька.
Дідусь дуже переживав, щоб онуку не відправили до росії, як це часто трапляється, і шукав спосіб якнайшвидше повернути дитину. Одного дня йому запропонували поїхати на Донбас за Кірою. Олександр вирушив у довгий і небезпечний шлях: з Києва поїздом до Польщі, далі літаками через Туреччину та Москву, потягом до Ростова і нарешті автомобілем – до окупованого Донецька. Там він нарешті зміг обійняти Кіру. Олександр зізнається: той момент він запам’ятає назавжди.
«Емоції були неймовірні з обох сторін. Вона дуже чекала і хотіла додому. Але вона розуміє, що сталося з Маріуполем, що того дому вже немає, немає тата. Відчуття таке, ніби життя обнулили, просто зруйнували», – каже Олександр.
У дитини не залишилося нікого, крім дідуся – маму вона втратила ще у дитинстві, а батька забрала війна. Нині Кіра разом із дідусем проживають у Києві та вчаться жити заново. Олександр каже, що пам’ять про сина для нього – це не лише біль, а й сила триматися заради онуки. А Кіра зберігає мобільний телефон батька як найдорожчу річ на пам’ять про нього.
Дивіться історію родини Обедінських тут: https://bit.ly/4azmLWh
Колекція Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова налічує вже понад 140 тисяч історій про війну. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.
