Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

«Те, що робить Гуманітарний штаб для мене і для багатьох інших — порятунок!», — Наталя з Єнакієвого, яка страждає на рак молочної залози

13.11.2014

Після операції жінка проходить лікування. Два курси хіміотерапії оплатив Гуманітарний штаб Ріната Ахметова.

Для багатьох єнакіївських діточок Наталя Йосипівна — улюблена вчителька. Багато років вона викладає англійську мову в одній зі шкіл міста. Робота для неї — хобі й віддушина. І діти не можуть не відчувати її тепло. «Я дуже люблю свою роботу. Ділитися з дітьми знаннями й бачити, що це допомагає їм у житті, — щастя! Я радію за своїх дітей. Їхні перемоги в конкурсах, призові місця на олімпіадах — перші кроки до успіху. І добре, що я можу їм у цьому допомогти», — ділиться Наталя.

Але життя часто жорстоке з тими, хто дарує добро. У квітні 2014 року Наталя почула діагноз — рак молочної залози. Відтоді перенесла операцію і 4 курси хіміотерапії.

Попереду було ще два курси, але в серпні в Єнакієвому почалися активні бойові дії. А війна знижок не робить нікому.

«Я за станом здоров’я вже кілька місяців не працювала. За весь цей час мені оплатили тільки один лікарняний. Всі фінансові запаси пішли на лікування. Єдиний прибуток — мамину пенсію — перестали отримувати 3 місяці тому. Грошей не було не тільки на ліки — тепер треба було думати, де взяти продукти», — розповідає Наталя.

У місті почалися перебої з постачанням продуктів, гуманітарки вистачало не всім. Від безвиході мама Наталії звернулася до так званої ДНР із проханням допомогти у виплаті пенсії. Там пообіцяли, але не допомогли.

Родині доводилося шукати вихід. Коштів на хімію для Наталії не залишалося. Знайомі порадили звернутися до Гуманітарного штабу Ріната Ахметова. «Куди я тільки до цього не зверталася. Ми на цій війні нікому не потрібні», — каже Наталя. — Вже не вірила, що хтось допоможе. Спасибі величезне Рінату Ахметову. Те, що робить його Штаб для мене і для багатьох — порятунок!».

На початку листопада Наталя вже пройшла один із двох курсів хіміотерапії. Навіть зараз, через півроку після операції, вона не кидає улюблену справу. Займається з учнями дома. Її діти — стимул і натхнення боротися із хворобою далі.