Сила материнської любові. Блог Алли Корнієнко, редактора порталу «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова

Щорічно другої неділі травня в Україні відзначають День матері – свято тих, хто дарує життя і народжує серцем.

А чи замислювалися ви коли-небудь, наскільки важлива мама в житті кожної людини?

Я замислююся щодня, адже кожнісінького дня чую історії про те, як змінюється доля дітей з інтернатних закладів, яких приймають у нові сім'ї. Чую, як важко часом проходить адаптація, скільки сил потрібно, щоб прийняти нового члена сім'ї таким, яким він є.

Всі ці історії – про безкорисну материнську любов, що, звичайно, не у всіх з'являється відразу. Іноді для цього потрібен рік, а то й більше. Тут розповіді про терпіння, оскільки багато його треба, щоб не закипіти, коли син першого ж дня вдома безперестанку бігає і вмикає світло у всіх кімнатах і розкидає речі по квартирі, коли і через рік ховає їжу під подушкою або бере в садку чи в школі чужі речі, тому що не розуміє, що в його новому світі такого робити не можна. Це історії про шалену силу стриманості, коли дочка-підліток говорить: «Держава платить тобі за мене, ось і роби все сама, я допомагати не буду».

І звичайно, це історії про віру, яка в різні періоди то розквітає в серці мами, то ледь жевріє. Але завжди є! Віра в те, що любов переможе всі негаразди й дочекається тихого, спокійного щастя.

А ще це історії про вибір. На порталі «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова понад 400 реальних історій з життя тих, хто прийняв у свою сім'ю дитину або декількох дітей. Кожна унікальна. Але є ті, які запам'ятовуються надовго.

Одне з таких оповідань – Світлани. Фото беззубої лисенької крихітки, яка пускала слину, жінка побачила на початку 2012 року на порталі.

«Це була любов з першого погляду. Я зрозуміла, що це моя дівчинка, я вже люблю її. Перешкод на шляху виникало чимало. Але випробування мене тільки загартували», – розповідає жінка.

Коли Світлана подолала чималу відстань до дитини – приїхала на зустріч, лікарі принесли медичну картку дівчинки та почали оголошувати її численні діагнози. Діанка, яка на світ з'явилася недоношеною, одразу після народження важила 1420 грамів. Мозок дівчинки під час пологів довгий час відчував гіпоксію (кисневе голодування). Наслідки цього процесу сильно вплинули на організм дитини, на її розвиток. Після довгих мук породіллі зробили кесарів розтин. Голова дівчинки під час важких пологів була стиснута, наче хтось здавив її, затиснувши вушка руками. Голівка була схожа на здавлене біля скронь яєчко. Крім того, виявилося, що крихітці зробили вже три (!) операції, видаливши серйозні гемангіоми: сплетіння судин на ніжці, ручці та шиї. Від думки, що довелося пережити дитині, у Світлани завмирало серце.

Ніхто не давав позитивних прогнозів, тільки один лікар сказав, що бачить в очах дівчинки інтелект. За ці слова схопилася жінка, яка вже, очевидно, підсвідомо вирішила всиновити дитину – і народила її серцем...

Зараз Діанка вже школярка, відмінниця, активістка, мамине найбільше досягнення і найбільша гордість, мамине щастя. Попереду – лише сонячні сторінки їхнього життя. А те, що довелося пережити батькам, хай залишиться за кадром.

Мамина любов може все...

Скажіть своїй матусі, що ви її любите. Хоча б у День матері, скажіть!