«Спасибі людям, у яких у серці стільки турботи про дітей і рідний край», — мама дівчинки-переселенки, яка страждає на епілепсію

Валерія ось уже 2 роки потребує щоденного й безперервного приймання протисудомних медикаментів. Вона та її сім’я — переселенці з Донецька. Але й на підконтрольній Україні території від держави дівчинка ліки не отримує. Гуманітарний штаб Ріната Ахметова відгукнувся на прохання мами, і закупив для Валерії життєво важливі протисудомні препарати.

14-річна Валерія — звичайний підліток, що живе своїми мріями й цілями, які вона, до речі, успішно реалізує. Попереду чергова висота — вступ до спеціалізованого ліцею, де дівчина вивчатиме біохімію. На шляху до вершин прагнення Лери не розбилося ані об війну, ані об діагноз.

У 12 років у дівчинки діагностували епілепсію. На думку медиків, причиною став перехідний вік. І повне одужання можливе, коли цей період мине. А поки здоров’я та повноцінне життя дівчинки залежить від щоденного приймання протисудомних препаратів.

«Коли Лері поставили діагноз — мій чоловік пішов із сім’ї. Не хотів проблем. Відтоді прагнення вилікувати дочку для мене головне. Можу собі в чомусь відмовити, але знайду можливість дістати ліки, — розповідає Галина, мама дівчинки. — У мирний час, бувало, ми в Донецьку займали чергу в аптеку з 12 ночі, щоб встигнути їх отримати. Тоді діяла програма держави. Зараз діти з епілепсією з Донбасу їй не потрібні».

Щоб утримувати двох дітей, Галина змушена працювати день і ніч за сотні кілометрів від них. На початку війни сім’я кочувала кілька місяців. Галина, з дітьми, матір’ю й паралізованим батьком втекли від війни спочатку зі Слов’янська до Донецька, потім до Дніпропетровська.

«Зараз діти й батьки у Слов’янську, а я у Дніпропетровську. Вдалося тут влаштуватися на роботу, яку не можна втратити. Винаймаю кімнату в гуртожитку. Спасибі небайдужим і зовсім стороннім людям, які допомагають і підтримують у чужому місті. Із житлом та лікуванням для доньки. Так я дізналася, що Штаб Ріната Ахметова купує діткам на Донбасі ліки. Для моєї Лери закупили протисудомні на кілька місяців. Спасибі людям, у яких у серці стільки турботи про дітей і рідний край», — каже Галина.

Жінка мріє забрати Леру і її молодшого брата до себе. «Ви навіть не уявляєте, як я за ними сумую», — говорить любляча мама. Зараз вона шукає доступне житло, і поки на відстані, телефоном і скайпом, радіє новим прагненням і досягненням доньки.