«Складно захистити дітей від стресу, коли навіть у повітрі застигло слово «війна», — мама трьох хлопчиків із Донецька

Олена з чоловіком виховують трьох синів. Молодшому, Льоні, всього 2 рочки. Малюк страждає важкою формою астми. На тлі постійного стресу через військові дії здоров’я малюка погіршилося. Нестабільний психологічний стан також у старших дітей. Вже багато місяців батькам доводиться балансувати на межі виживання, щоб у безгрошів’я забезпечити лікування Льоні. На допомогу їм прийшов Гуманітарний штаб Ріната Ахметова, який передав до Донецька запас необхідних хлопчикові препаратів. 

Життя за розкладом. Суворий режим, приймання ліків, неможливість відвідувати дитсадок і заборона на солодке. А ще завжди поруч мама, яка прийде на допомогу, якщо погано. Все це про 2-річного Льоню. Діагноз «бронхіальна астма, атопічна форма» малюкові поставили в 6 місяців.

Тоді у хлопчика почався кашель із температурою під сорок градусів. Лікарі призначали масу ліків, від яких Льоні тільки гіршало. Лікування не давало результату. Після тривалого обстеження з’ясувалося, що в малюка алергія на безліч продуктів і низку медичних препаратів, які він приймав. У важкому стані після кількох найсильніших нападів хлопчика доставили до однієї з лікарень Донецька. Тоді медикам вдалося усунути напади, але жодних гарантій, що хвороба не набуде хронічної форми, лікарі не дали.

Тепер, за рік, Льоні необхідна сувора дієта, постійне приймання ліків і щоденні інгаляції. «Простіше перерахувати, що нам можна їсти, ніж не можна, — говорить Олена, мама хлопчика. — Намагаємося й раціон збалансувати, і напади не викликати. Щоденні інгаляції через небулайзер і кілька таблеток. Організм сина дуже ослаблений, але без такого лікування може бути біда».

У донецьких аптеках знайти спеціальні препарати для астматиків практично неможливо. А ті залишки, які є, підскочили в ціні удвічі-утричі. Залишившись без роботи й соцвиплат на дитину, Олена з чоловіком почали шукати підтримку у друзів і знайомих, щоб забезпечити лікування Льоні. Щомісяця на лікування хлопчику потрібно понад 2 тисячі гривень. Так вдалося протриматися перші пару місяців війни.

А потім, коли варіантів, як дістати препарати, вже не було, Олена зателефонувала до Гуманітарного штабу Ахметова. Фахівці програми «Адресна допомога» придбали й передали родині до Донецька протиастматичні препарати й компресорний небулайзер для відновлення бронхіальної прохідності і зняття спазмів.

«Знаєте, про що мріє мама хронічно хворої дитини? Засинати ночами знаючи, що він забезпечений ліками, і його життю нічого не загрожує. Нам пощастило, бо на допомогу прийшов Гуманітарний Штаб. Рінату Леонідовичу й тим людям у Штабі, які рятують чужих дітей, я від щирого серця вдячна. Хоча для них, схоже, чужих дітей не буває», — ділиться Олена.

Однією з причин різкого загострення хвороби хлопчика медики вважають затяжний стрес. «У постійному пригніченні багато місяців перебуваємо всі ми. Хоча в нашій родині заборонено говорити про те, що відбувається. Але складно захистити дітей від стресу, коли навіть у повітрі застигло слово «війна», — розповідає мама сімейства. — Старший син, якому 18 років, переживає про все й відразу: навчання, майбутню роботу, нашу безпеку і власні перспективи за цілковитої невизначеності. Льоня, звичайно, ще нічого не розуміє. І значення слова «війна» теж. Поки вдається під час обстрілу його «заграти» й пояснити, що все гаразд, але його тривожність нікуди не зникає. А ось середній, чотири роки, дуже боїться. Під час бомбардувань траплялися навіть напади істерики».

Олена за освітою й покликанням педагог. Вона докладає всіх зусиль, щоб захистити дітей від психологічної травми війни. Оберігає, пояснює і вчить не боятися. А найближчим часом Олена планує відвести молодших синів на консультації до психологів Гуманітарного штабу: «Я вірю, що біді можна запобігти, і допомогти нашим дітям впоратися з усім цим жахом війни, який спіткав їх».