«Штаб робить дуже важливу справу, рятуючи таких дітей. Без спеціальних препаратів їхнє життя під загрозою», — мама дівчинки з Донбасу, яка страждає на часті судоми
Аліні потрібно щодня приймати протисудомні препарати. У Донецькій області, де проживає дівчинка, спеціальні препарати для тих, хто страждає на подібні захворювання — у дефіциті, а державна програма підтримки припинила свою роботу ще влітку. Гуманітарний штаб Ріната Ахметова закупив і передав до Єнакієвого необхідні дівчинці медикаменти. Їх запасу вистачить до середини весни.
Із відновленням перемир’я, життя 13-річної Аліни увійшло у звичне ріщиче. Дівчинка відвідує школу за індивідуальним графіком, спілкується з друзями, із задоволенням читає улюблені книжки й дивиться фільми.
«Моя дочка для мене звичайна дитина. Незважаючи на діагноз, ми живемо звичайним життям, розвиваємося, ростемо. Деякі успіхи є: донька малює, її приваблюють гуманітарні науки. На день у нас по 2–3 уроки, на які вона ходить із радістю. І це — головне», — каже мама дівчинки.
Судоми в Аліни почалися ще в дитинстві. За словами мами, щастя, що їх оминула складніша форма захворювання:
«Дочка погано почувається переважно вранці. Млявість, легкі судоми бувають навіть на зміну погоди. Або через нервове перенапруження. Коли влітку в місті сильно стріляли, її стан гіршав, напади частішали. Я не приховувала від дитини, що саме відбувається. Який сенс розповідати казки, якщо по телевізору й на вулицях вона бачить реальну картину. Обстріли Алінка переносить спокійно, тільки сердито повторює, що «знову голосно стріляють, набридло». Зараз її стан стабільний».
Але водночас дівчинці потрібно щодня приймати протисудомні препарати. Це дозволяє уникати ускладнень. От тільки знайти їх для дочки можливості в Людмили немає. До початку бойових дій частину медикаментів вони отримували за державною програмою.
«Ні ліків, ні соцвиплат на дитину я не отримую з кінця літа. Рятує те, що металургійний завод, на якому працюю, зберіг частину зарплати, незважаючи на простій підприємства. За рахунок цього виживаємо. Але на ліки коштів немає. На останні фінансові запаси, ще восени, ми купили препарати. Їх вистачило на 2 місяці, — ділиться Людмила. — По допомогу я звернулася до Штабу Ріната Ахметова, і дуже вдячна, що нам допомогли. Дуже швидко волонтери закупили й доставили нам ліки. До середини весни запас є — і я спокійна. Штаб робить дуже важливу справу, рятуючи таких дітей. Їхнє захворювання може бути не настільки гострим, не часто трапляється, але без спеціальних препаратів і підтримки життя і здоров’я кожного з них під величезною загрозою».
Важливість підтримки тих, хто залишився в зоні бойових дій, Людмила розуміє також тому, що сама посильно намагається їм допомагати. Зараз жінка працює волонтером в одному з пунктів видавання гуманітарної допомоги Штабу Ахметова в Макіївці. На день їхній пункт відвідують понад півтисячі людей. Біль і потреби кожного з них їй зрозумілі і близькі.
