Що ви знаєте про неприємності? Блог Дмитра Блінова
Уявіть, що ви багато років жили мрією про власний будинок. Роками відкладали гроші, економили. Потім придбали ділянку та почали, нарешті, будувати. Через кілька років відсвяткували новосілля. А за місяць ваш скромний котедж розбомбили…
Або, припустімо, ви продали квартиру. Гроші для надійності віднесли в банківську комірку. Але в місті почалися заворушення – і банк пограбували…
А може, вам легше уявити собі іншу історію? Ваші документи згоріли разом із житлом, ви з дітьми на руках тікаєте якнайдалі від зони конфлікту, селитеся в покинутій хаті та харчуєтеся обрізками картоплі з «колгоспного» поля.
Усі труднощі, перераховані вище, не вигадані. Вони відбулися з реальними людьми, які жили в Донецькій і Луганській областях України. Ці люди пройшли через жахіття 2014 року, коли на Донбасі почався збройний конфлікт. Усе життя, усі плани та мрії, здавалося, відразу зруйнувалися. Люди не знали, куди йти, не розуміли, що робити, як жити далі. У такій ситуації була потрібна підтримка. І для десятків тисяч, які стали згодом переселенцями, руку допомоги простягнув Рінат Ахметов. Створений ним у перші дні конфлікту Гуманітарний штаб евакуював людей, влаштовував їх у санаторії, годував, допомагав із відновленням документів, забезпечував ліками та засобами на невідкладні потреби. Допомагав і психологічно. Результат – люди, які втратили все, почали життя знов. У нових містах багато переселенців знайшли роботу, винайняли квартири, влаштували дітей у садочки та школи. Усе потихеньку налагодилося.
Минулого тижня Гуманітарному штабу Ріната Ахметова виповнилося п’ять років. За час збройного конфлікту Рінат Ахметов врятував життя понад мільйона земляків. Сьогодні Гуманітарний штаб – найбільша програма Фонду Ріната Ахметова. Він продовжує працювати системно та масштабно. Тому що на Донбасі сьогодні проживають майже п’ять мільйонів мирного населення, причому 3,5 мільйони з них потребують допомоги.
Мені здається, що нам, мешканцям Києва та Львова, Харкова і Дніпра, Одеси та Сум потрібно частіше згадувати про цих людей, коли думаємо, що з нами трапилася якась неприємність. Просто порівняйте це з тими випробуваннями, що випали на долю переселенців, про які я розповів у цьому короткому тексті.
