Гаряча лінія 0800509001
ua
ua

Що робити, якщо нічим платити за кредитом? Поради жителям зони АТО й переселенцям

30.08.2015

Громадська організація «Донбас SOS» підготувала роз’яснення та поради для жителів зони АТО та переселенців, які не можуть виплачувати взяті кредити. Повний текст статті публікуємо нижче.

Напевно, немає людини у світі, яка жодного разу не стикалася з фінансовими проблемами. Всі ви вже знаєте, що з 15.10.2014 року, набув чинності Закон № 1669–VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ухвалений ВР України 02.09.2014 року. Законом встановлено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитами. Так, під час АТО забороняється нарахування пені і штрафів на основну суму заборгованості за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року українцям, які зареєстровані й постійно проживають або переселилися із зони АТО. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори (далі в тексті — «банки») зобов’язані скасувати українцям, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися із зони АТО пеню і/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості за зобов’язаннями за кредитними договорами та договорами позики (далі в тексті — «кредит») у період проведення АТО.

Але!!! погашення основної суми заборгованості ніхто не скасовував.

Що робити, якщо нічим платити за кредитом?

Ігнорувати наявність заборгованості й нічого не робити буде занадто ризикованим для вашого душевного стану, оскільки від судового розгляду з банками або, що ще гірше, з колекторською організацією, а пізніше і з виконавчою службою — задоволення мало. Заборгованість сама по собі не зникне.

З 2009 року є постанова Правління Національного банку України від 06.08.2009 № 461, у якій НБУ схвалив Рекомендації щодо роботи банків із позичальниками — фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами й потрапили у скрутне фінансове становище (далі в тексті — «Рекомендації № 461»)

Відповідно до Рекомендацій № 461 у скрутне фінансове становище ви потрапляєте в результаті настання непередбачених обставин, які негативно вплинули на вашу здатність забезпечувати своєчасне виконання своїх зобов’язань у повному обсязі. Непередбаченими обставинами вважаються: зменшення заробітної плати і/або інших надходжень; втрата пільг, роботи; важке захворювання і/або отримання інвалідності; розлучення; смерть членів сім’ї; інше, якщо ці обставини викликали втрату доходів або їх зниження до рівня, за яким щомісячні сукупні платежі за кредитом перевищують 30% вашого місячного доходу. Звичайно, вказані вище обставини необхідно підтвердити документально: довідка з місця роботи, довідка з державної служби зайнятості, декларації, медичні довідки й так далі — будь-які документи, які ви можете надати з метою підтвердження непередбачених обставин як доказ того, що ви не можете своєчасно та в повному обсязі погашати суму основної заборгованості.

Отже, є документальне підтвердження, з яким можна звертатися до банку. До банку звертаємося письмово.

Як має поводитися банк щодо вас?

Відповідно до Рекомендацій № 461 банк зобов’язаний:

• підтримувати зв’язок із позичальником у зручний для нього час і спосіб (зустрічі, листування, телефон, факс тощо);

• надати позичальнику повну й доступну інформацію щодо загального розміру його заборгованості, включаючи всі платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проінформувати позичальника про заходи, які можуть бути застосовані в разі невиконання позичальником умов кредитного договору, зокрема, повідомити, що неналежне виконання умов кредитного договору може негативно вплинути на кредитну історію позичальника й у майбутньому призвести до погіршення доступу до кредитів;

• обговорити з позичальником усі обставини його скрутного фінансового становища для того, щоб визначити з позичальником можливі шляхи повернення кредиту;

• разом із позичальником розробити прийнятну як для позичальника, так і для банку програму погашення кредиту, зокрема, це може бути реструктуризація кредиту, зміна валюти кредиту тощо.

Що ж може зробити банк?

1. Реструктуризувати кредит. Реструктуризація кредиту означає внесення змін до раніше укладеного з банком кредитного договору шляхом укладення додаткового договору про продовження терміну дії договору, зміни графіка платежів, зміни процентних ставок тощо. Реструктуризація кредиту дозволить вам на інших умовах погашати кредит. Умови реструктуризації кредиту визначаються банком для кожного позичальника індивідуально на підставі об’єктивних і незаперечних доказів неможливості виконувати умови раніше укладеного кредитного договору, підтверджені достовірними документами. Якщо ж банк відмовляє в реструктуризації боргу, перерахунку або відстроченні, то банк може:

2. Продати кредит іншому банку. Треба подумати про інші фінансові організації (банки), які можуть викупити ваш кредит (суму заборгованості). Таким чином, сума платежу може зменшитися, що створить зручніші умови для погашення заборгованості й дозволить, ретельно ознайомившись з умовами викупу кредиту, вибрати для себе найбільш економічно вигідний варіант. Перекредитуватися в іншому банку — добрий спосіб, якщо ви берете кредит під відсоток нижчий, ніж попередній. Також це буде зручно для тих, хто очікує фінансове надходження в найближчому майбутньому. Треба зазначити, що для того, щоб здійснити перекредитування, необхідно отримати схвалення банку, який видав вам кредит.

3. Передати право вимоги за кредитним договором.

4. Звернутися до третіх осіб за послугами з повернення кредиту. Це так звані колектори та колекторські компанії, які з’явилися в нашій дійсності не так давно, але сьогодні це явище набуває дедалі більшого поширення. Методи, які вони активно практикують при «вибиванні» боргів із населення, не можна назвати ні гуманними, ні законними. Наприклад, це можуть бути дзвінки з цілком конкретними погрозами не тільки безпосередньо боржнику, а і членам його сім’ї, близьким людям. І якщо юридично підковані позичальники знають, як поставити на місце чергового хамуватого колектора, то юридично безграмотні хапаються за серце й пачками п’ють заспокійливе. Так що ж робити в таких випадках? Чи правомірним є такий терор із боку колекторних компаній і якщо способи захисту від них?

Запам’ятайте, колектори — це прості працівники звичайних підприємств. Колектори не є посадовцями, у них немає жодних спеціальних прав лише з однієї причини — в Україні немає закону про колекторів і колекторську діяльність. Ми не будемо зараз розповідати про тонкощі роботи колекторів і оцінювати законність отримання ними ваших даних. Хочемо просто звернути вашу увагу, що отримані відомості про вас від банку не дають їм права втручатися у ваше особисте життя й таким чином намагатися повернути заборгованість. Конституцію України та Кримінальний кодекс України ще ніхто не скасував. Зокрема, ст.189 КК України передбачається відповідальність за вимогу передання чужого майна, чи права на майно, або вчинення інших дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами. Обмеження прав, свобод чи законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, а також розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, також не допускається. На думку юристів, дискримінація позичальника на роботі за допомогою розповсюдження інформації про його борг теж підпадає під дію цієї статті.

Будь-який кредит — це цивільно-правові відносини, розв’язання яких лежить виключно в цивільному правовому полі. Відповідно до ст. 355 КК України передбачає відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань — точніше, за вимогу виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над вами або вашими близькими родичами, пошкодження чи знищення вашого майна. Тому, щойно вам або членам вашої сім’ї почали погрожувати, негайно звертайтеся у правоохоронні органи з відповідною заявою.

Крім того — не варто забувати, що за неможливість повернути (якщо ви не робите це навмисно) кредит кримінальна відповідальність не передбачена. Тому розповіді із серії, що вас і всіх ваших родичів посадять у в’язницю — нісенітниця.

У разі, якщо банк подасть на вас до суду, не потрібно вважати, що це кінець. У кожному разі справа дійде до виконавчого провадження. І Ви, як фізична особа, щодо якої розпочато виконавче провадження, має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ (суд першої інстанції), із заявою про розстрочення виконання рішення. У цьому разі суд розглядає заяву упродовж 10 днів, а згідно ст. 373 ЦПК суд має розглянути питання про відстрочку або розстрочку, зміну чи встановлення способу й порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок його виконання. У такому разі ви можете обґрунтувати відповідними доказами наявність тих обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Перелік обставин, що ускладнюють виконання суду, не є вичерпним і, за наявності поважних причин, суд може також задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення. Згідно з п. 10 Постанови Пленуму ЗСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 року, у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду можливо тільки у виняткових випадках, визначених судом, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду. Рішення суду щодо розстрочки може бути оскаржене в апеляції. Аналогічно, у разі відмови суду задовольнити вашу заяву, ви не обмежені у праві повторно звертатися з аналогічною заявою, але вже у зв’язку з іншими обставинами. Ви можете звертатися з такою заявою будь-коли, поки не буде повністю виконано судове рішення.

І найголовніше, завжди в будь-яких ситуаціях — «Зберігайте спокій!».

ДЖЕРЕЛО