ПИТАННЯ ПСИХОЛОГА: Син не хоче нічого робити
Психологи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова продовжують відповідати на онлайн-запитання від жителів Донбасу й переселенців. Найцікавіші й найпопулярніші з них публікуються на нашому сайті.
Питання: Мій 10-річний син став неймовірно ледачим. Нічого не хоче робити. Я не розумію що відбувається. Ні вчитися, ні вдома допомогти не допросишся. Вже втомилася боротися з цим. Не допомагають ні вмовляння, ні лайка. Раніше такого не було. Навчався завжди добре. Допоможіть, будь ласка.
Відповідь Марини Сорокіної, координатора Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова: Лінь може бути наслідком втоми. У якому ритмі живуть сучасні діти? Дитина має висидіти 6–7 уроків у школі, виконати складні й ємні домашні завдання, сходити на секції й заняття з репетиторами… Згодом втома накопичується й наростає відчуття, що впоратися з усіма завданнями просто неможливо.
Або дитина недостатньо мотивована. Якщо дитині навчання дається складно, а вдома за погані оцінки постійно лають і карають, мотивація різко знижується.
Однією з найважливіших причин є страх, невпевненість у собі і власних силах. Особливо страждають діти з високим рівнем тривожності. Дитина просто не береться за справу зі страху не впоратися, бути покараною або осміяною.
У разі авітамінозу, рідкісних прогулянок на свіжому повітрі, дитина може відчувати брак енергії. Їй складно диференціювати власний стан і пояснити батькам, що з нею відбувається. Братися за будь-яку роботу просто немає сил.
Лінь можемо бути й наслідком психічного навантаження. Дитина, стикаючись із проблемами, розв’язати які їй не до снаги (конфлікти з однокласниками, вчителями, складні взаємини в сім’ї, перенесені стреси), закривається у своєму внутрішньому світі, «заморожує» переживання. У такому разі з’являється апатія, яку часто батьки трактують як лінь.
Що ж робити? Насамперед, знизити навантаження. Не висувати до дитини завищені вимоги. Спокійно й доброзичливо поговоріть із сином, спробуйте з’ясувати справжню причину ліні. Не критикуйте, не знецінюйте як саму дитину, так і її дії. Виключіть крик і покарання. Хваліть дитину за кожен виконаний урок, за будь-яку, навіть незначну допомогу вдома. Постарайтеся створити сприятливу атмосферу дому та теплий емоційний контакт із сином. Завжди стримуйте свої обіцянки. Діти – наше дзеркало і вчаться багато чому в нас, батьків.
