Право на землю: можливість отримати земельну ділянку є в кожного
Багато хто не знає, що згідно з Конституцією України та Земельним Кодексом України кожен громадянин України має право на отримання безкоштовної земельної ділянки. Процедура її отримання не проста, але цілком реальна. Про це пише «Донбас СОС».
Згідно зі ст.121 Земельного Кодексу України (далі – ЗК України), громадяни України мають право на безоплатне передання їм земельних ділянок, з фондів державної та комунальної власності, у таких розмірах:
- для ведення особистого селянського господарства – до 2 га землі;
- для ведення садівництва – до 0,12 га землі;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд:
- у селах – до 0,10 га землі;
- для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 га землі;
- для будівництва гаража – до 0,01 га землі;
- для ведення фермерського господарства – у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де розташоване фермерське господарство.
Водночас ст.116 ЗК України уточнює, що передання земельних ділянок безоплатно у власність громадян проводиться один раз щодо кожного виду використання. Це означає, що кожен громадянин України має право абсолютно безоплатно отримати у свою приватну власність (приватизувати) шість земельних ділянок різного цільового призначення. Це можуть бути землі як у містах, селищах, інших населених пунктах, так і за їхніми межами (залежно від цільового призначення).
Де можна отримати земельну ділянку?
Законом не визначено необхідність отримання земельної ділянки саме за місцем проживання. Тому отримати свою ділянку землі можна в будь-якій області України. Звичайно, отримати «золоту» землю під Києвом – із розряду фантастики. А ось ділянку в сільській місцевості – цілком реально, хоч і досить непросто.
Як оформити й подати заявку?
Загальна процедура безоплатного отримання громадянами України земельних ділянок на підставі безоплатної приватизації регулюється ст. 118, 151 ЗК України та включає в себе кілька етапів:
1.Подання заяви (клопотання) до органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (наприклад, до міськради) про вибір місця розташування земельної ділянки, де вказується:
- орієнтовний розмір земельної ділянки;
- її цільове призначення;
- до неї додаємо карту або графічний малюнок, на якому вказано розташування бажаної землі (як це зробити, розповідається нижче);
- письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади зобов’язаний зареєструвати заяву й направити її копії на розгляд до:
- територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
- органів містобудування та архітектури;
- органів охорони культурної спадщини;
- органів охорони довкілля;
- санітарно-епідеміологічної служби;
- територіальних органів виконавчої влади з питань лісового і/або водного господарства (у разі необхідності; п. 7 ст. 151 ЗК Україна).
Ці установи зобов’язані надати висновки про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві, граничні розміри, площі земельної ділянки та умови її відведення.
- Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається в місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів (ч. 2 ст. 118 ЗК України).
Через один календарний місяць у вас у руках має бути або позитивне рішення на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або мотивована відмова.
Влада може обґрунтувати відмову тільки з однієї причини: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації.
У разі позитивного рішення громадянину дають дозвіл на розробку проекту приватизації земельної ділянки.
- Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки – наступний етап. Для цього необхідно звернутися в землевпорядну організацію, що має відповідну ліцензію, з якою укладається окремий договір. Цим договором визначаються умови та строки розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст. 118 ЗК України).
Роботи проводяться на підставі Типового договору на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженого Кабінетом міністрів України.
- Проект відведення земельної ділянки подається в Комісію з розгляду питань, пов’язаних із погодженням документації із землеустрою. Вона упродовж трьох тижнів має надати відповідному органу виконавчої влади свій висновок: погодити проект або відмовити. Якщо проект землеустрою підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації, Комісія подає погоджений проект на експертизу відповідному органу земельних ресурсів. Вартість такого проекту залежно від організації-виконавця становить 1–3 тис. грн. На підставі цієї документації після її затвердження в установленому порядку вносяться відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру (далі – ДЗК). З цього моменту земельна ділянка як об’єкт ДЗК вважається зареєстрованою.
Далі необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора із запитом про отримання Витягу з ДЗК. Державний кадастровий реєстратор – посадовець, до компетенції якого входить внесення записів у ДЗК і видавання витягів із нього.
Державні кадастрові реєстратори, як правило, перебувають у приміщеннях територіальних органів земельних ресурсів. Для отримання Витягу з ДЗК заявник подає:
- заяву встановленої форми;
- документ про оплату послуг за надання Витягу з ДЗК.
Витяг з ДЗК видається протягом 10 робочих днів після подання заяви на його видавання. Реєстрація земельної ділянки в ДЗК і отримання Витягу з ДЗК є платними послугами. Реквізити для оплати зазначених сум зазвичай розміщуються на стендах територіальних органів земельних ресурсів.
Після включення даних про земельну ділянку до державного земельного кадастру та отримання в місцевому управлінні Держземагентства витягу з ДЗК, необхідно звернутися до місцевого органу Укрдержреєстру для реєстрації вашого права на земельну ділянку.
Спочатку необхідно визначитися з місцевим органом Укрдержреєстру, у який необхідно звертатися під час реєстрації. Адреси місцевих органів Укрдержреєстру, у які треба подавати документи для реєстрації права власності на земельну ділянку, можна знайти на сайті Укрдержреєстру .
Далі необхідно підготувати пакет документів для подання до місцевого органу Укргосрестра, який включає:
- витяг з державного земельного кадастру (ДЗК);
- заяву про реєстрацію права власності на земельну ділянку;
- копію та оригінал паспорта заявника;
- копію та оригінал ідентифікаційного номера;
- підтвердження оплати за видавання витягу з Державного реєстру прав (120 грн.);
- підтвердження оплати держмита (119 грн.)
- документ-підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни тощо), рішення суду, свідоцтво на спадщину і т. д.);
- довіреність, якщо документи подає представник (нотаріально завірена, якщо від фізичної особи);
- оригінал і копію паспорта, ідентифікаційного номера представника, якщо документи подає представник.
Термін розгляду поданих державному реєстратору документів становить 5, у деяких випадках 14 робочих днів (календарних!). Після завершення вказаного терміну від державного реєстратора – свідоцтво з Державного реєстру прав або відмова в реєстрації прав, у разі наявності формальних недоліків у поданій документації.
Після реєстрації свого права в Укрдержреєстрі ви станете повноправним власником ділянки і зможете розпорядитися нею на власний розсуд (зокрема, продати, подарувати, обміняти тощо).
Як перевірити, чи «вільна» земля?
Щоб перевірити землю на наявність або відсутність власника, достатньо написати запит у департамент архітектури, містобудування та кадастру й додати до нього роздруківку з GoogleMaps. У складі департаменту є служба, яка веде облік земель, будівель, інженерних мереж і доріг, яка проаналізувавши архівні документи, дає відповідь. Варіантів може бути декілька, починаючи з того, що земля повністю вільна й закінчуючи тим, що вона повністю оформлена.
Особливості та підводні камені, про які важливо пам’ятати
Право на безкоштовну приватизацію може бути використане громадянином лише один раз за кожним із шести зазначених вище видів використання ділянок (ч.4 ст. 116 ЗК України). Тобто, якщо людина отримала ділянку під будівництво – більше вона не може претендувати на ділянку під будівництво, але на інші види земельних ділянок претендувати може.
Водночас площа ділянки, яку приватизував громадянин, не має значення: якщо громадянин отримав 8 «соток» для будівництва житла в місті, він не має права вимагати від місцевої ради передати йому ще 2 «сотки» безплатно.
У разі приватизації ділянки одним із членів подружжя, наприклад, другий не втрачає права на безплатну приватизацію, але приватизовані ними ділянки вважаються їхньою спільною власністю.
Зазначені 6 випадків безоплатної приватизації землі стосуються тільки тих ситуацій, коли ділянка використовується для задоволення особистих побутових потреб. Якщо ж ідеться про ведення господарської діяльності, то ЗК України передбачає безплатну приватизацію земельних ділянок лісового фонду площею до 5 га в складі фермерських, сільських та інших господарств. Тобто ніхто не має права безплатно приватизувати землі лісового фонду для будівництва індивідуального житла або дачі.
Також важливо пам’ятати, Земельним кодексом встановлено максимальні розміри земельних ділянок, які можуть надати безоплатно у власність, більшого розміру земельну ділянку безплатно надати не можуть. Але менше – цілком.
Право на земельну ділянку має кожен громадянин України. Але не варто забувати, що земельні ресурси є ресурсами обмеженими й не поновлюваними, тобто рано чи пізно вільна земля «закінчиться».
