Поради психолога: як допомогти близькій людині подолати психологічну травму?

На гарячу лінію Гуманітарного штабу щодня надходять дзвінки від різних людей з одним проханням — допомогти пережити емоційні наслідки воєнних подій на Донбасі. До Центрів психологічної підтримки Штабу, розташованих у Києві, Донецьку, Маріуполі та під Дніпропетровськом, щодня звертаються приблизно 200 сімей із дітьми. Фахівці стверджують, що травма війни ще багато років буде тривожити населення України. Як допомогти близькій людині подолати психологічну травму розповідає Альона Лук’янчук, координатор психологічної служби Штабу Ріната Ахметова.

«Травма війни охоплює дві основні групи травм. Якщо в людини є якась втрата, то близькі мають дати їй простір для горювання й час. Створіть максимально затишну довірчу емоційну атмосферу підтримки, у якій людина могла б попрощатися зі своєю втраченою цінністю — будинком, друзями, всім тим, що для неї було важливим. Зайвий раз не смикайте через дрібниці й частіше розпитуйте про ці цінності. Головна наша помилка в тому, що ми намагаємося відразу уявити ресурс мотивації, примушуючи людину до зайвої активності словами «давай, кріпися», «живи й радій». Це відгороджує постраждалого від зовнішнього світу й він може надовго застрягти в минулому. Є неоплакане горе, і мотивації йти далі в людини поки немає. Отже, дайте їй достатньо часу посумувати», — радить Альона Лук’янчук.

Якщо ж травма пов’язана із якимось насильством, була загроза життю або людина стала свідком вбивства, то навпаки, не давайте людині замкнутися. У разі агресивного насильства важливо відтворювати те, що з нею сталося, на автоматично когнітивному рівні, важливо бути присутнім постійно поруч із людиною. Якщо в горюванні людина може бути на самоті, то в ситуаціях із насильством усе навпаки — людину потрібно торсати, намагатися залучати до якоїсь мінімальної активності, просити про щось, і водночас постійно підтримувати, говорити, наскільки вона вам потрібна й важлива. Тому що сильне насильство паралізує, робить людину безпорадною й безконтрольною.

«Звичайно, як горювання, так і насильство краще проживаються із фахівцем. І якщо горювання людина може пережити в емоційному підтримувальному середовищі близьких, то у випадках, пов’язаних із насильством, потрібно обов’язково звертатися до професійних психологів», — переконана Лук’янчук.

Що ще допоможе вашим близьким вийти з кризи?

П’ять простих правил:

1. Вислухайте. Багато хто відчуває потребу говорити про свою проблему ще й ще, щоб примиритися з тим, що сталося.
2. Довіряйте. Людям необхідно, щоб їм вірили близькі та кохані люди, особливо під час психологічних криз.
3. Контролюйте власні емоції. Найменше зараз може допомогти близька людина, засліплена власною люттю або зациклена на своїх уявних вадах.
4. Оточіть любов’ю. Турботливі обійми людини, якій довіряєш, можуть покласти початок процесу одужання.
5. Не втомлюйтеся підтримувати. Для виходу з травмувальної ситуації можуть знадобитися дні, тижні й навіть місяці. Близькі люди весь цей час мають підтримувати у прагненні повернутися до нормального життя.

Щоб звернутися по психологічну допомогу до фахівців, зателефонуйте на Гарячу лінію Штабу Ріната Ахметова 0–800–50–9001