Порада психолога: побийтеся за мапу скарбів і сходіть із дитиною в кіно

Ось такими способами психолог рекомендує дітям та їхнім батькам справлятися з наслідками стресу, отриманого внаслідок бойових дій на Донбасі. Що ще вдалося з’ясувати нашому кореспонденту на заняттях третьої розвивавальної групи для дітей-переселенців із Донецької та Луганської областей, яка відбулася в суботу, 21 березня, у Києві?

Під керівництвом Олени Анпілогової, фахівця Психологічної служби Штабу Ріната Ахметова, дві групи дітей різного віку — від 4 до 7 років і від 8 до 12 років — малювали, вчилися працювати в команді і… довіряти одне одному.

«Психологічна група — це середовище, де дитина може спілкуватися, грати, робити все те, що притаманне її віку в нормальному середовищі. Тільки так і знімається тривожність. Дитина розуміє — вона прийде до групи, у якій їй раді, і тут у неї все буде добре. Тут спокійно, тут немає війни, — розповідає Олена. — На заняттях триває робота на відновлення відчування Себе, бо діти із соматичними розладами часто втрачають відчуття свого тіла, рівноваги, можуть виглядати відчуженими. І далі у процесі занять відбувається відпрацювання причин агресії. Адже що відбувається з дитиною? Якщо в неї агресивна поведінка, то дорослі її зупиняють, мовляв, «битися не можна». А якщо дитина замикається, стає «занадто слухняною», то в підсумку не знає, як себе захистити й починає сама себе руйнувати, хворіти».

Одним із завдань для малюків цього раза була гра «Війна племен», на якій вони за абсолютно легальними правилами могли віддухопелити одне одного за шматочки мапи скарбів. Само собою поки діти билися, мапа не складалася, адже домовитися між собою не вдавалося. Тоді Олена поставила їм завдання — залагодити справу мирно, без бійки. І диво! Мапу відразу зібрали, а скарб у вигляді цукерок справедливо поділили між усіма учасниками гри. Дитячому щастю не було меж!

«Моє завдання, — говорить Олена, — допомогти налагодити нормальне життя дитині. Хоча для неї головна підтримка — це батьки. Якщо мама й тато спокійні, змогли забезпечити на новому місці базові потреби у вигляді житла та їжі, то дитина відновиться швидко. Але часто в батькам-переселенцям бракує ресурсів — вони опинилися без житла, без роботи, багато місяців перебувають у підвішеному стані. А їхні діти тонко відчувають проблеми дорослих, і реагують на них, часом непередбачувано. От саме таким людям і потрібно звертатися до психологічних груп, як наприклад, у нас у Гуманітарному штабі Ахметова. Мета групи — створити таке сприятливе середовище для дитини, де їй було б безпечно. Передбачається, що дитина прийде до групи кілька разів. Навколо неї створиться така атмосфера, що вона зрозуміє — місце, куди вона приходить щотижня, мирне, тут безпечно! І вона може тут спокійно грати з ровесниками».

Звичайно, всі батьки хвилюються, що дитина надовго залишиться в полоні в жахіття, яке їй довелося пережити, буде відставати в розвитку від однолітків, які не знають, що таке війна. І природно всі батьки хочуть, щоб їхня дитина жила повноцінним, нормальним, щасливим життям.

«Тому мета таких груп — провести високопрофесійну профілактику, — каже Олена. — У багатьох батьків зараз немає ні часу, ні сил, щоб підтримати дитину, відкласти всі справи й зайнятися з нею іграми. Тому що малюк пізнає цей світ тільки через гру й арт-терапевтичні речі — малюнок, ліплення, їй байдуже все інше. Отже, ви маєте після роботи поспілкуватися з дитиною як мінімум годину. А якщо ви прийшли роздратованим, злим, виснаженим, то самі потребуєте підтримки. Я давно працюю з батьками і як основну профілактику рекомендую: турботу про себе і спільне проведення часу з дітьми. Виділяйте час і ходіть гуляти з дітьми, дивіться разом сімейні фільми. Тоді й ви зможете енергетично підживитися, і ваша дитина швидше відновиться до мирного життя».

У підлітків інша проблема. Для них головне — спілкування. Їм за віком пора відокремитися від дорослих, і якось самоствердитися. Зрозуміти, що ким вони є.

«Вони втратили своїх друзів. Добре, якщо через скайп можна поговорити, але ж у когось немає такої можливості. І тоді в підлітка можуть з’явитися різні недобрі думки, і навіть схильність до суїциду, — продовжує Олена. — Потрібна серйозна профілактика. Я створюю середовище, де вони можуть не просто спілкуватися, а й розкритися: «А що я вмію, а чого я хочу навчитися, а які в мене є мрії?». Щоб вони розуміли, що життя не закінчилося, що є до чого прагнути й потрібно користуватися тими можливостями, які з’явилися завдяки переїзду до мирного міста».

Нагадуємо, Психологічна служба Гуманітарного штабу Ріната Ахметова запрошує щосуботи в Києві на розвивальні заняття в дитячі групи для переселенців із Донецької та Луганської областей. Для участі в заняттях необхідно зателефонувати за номером (044) 502–52–17 або зареєструватися за адресою: [email protected], Ірина Синельник.