ПОРАДА ПСИХОЛОГА: Навіщо дитині особистий простір і як його організувати?

У зв’язку з воєнними подіями на території Донбасу, тисячі сімей змушені були покинути рідні домівки й шукати притулку на безпечній території. Не секрет, що велика частина сімей не можуть орендувати просторе житло. Багато хто живе у вкрай скрутних умовах. Часом в однокімнатній квартирі туляться два, а то і три покоління. Діти, особливо ті, у яких вдома була своя, окрема кімната, дуже страждають через брак особистого простору.

Про те, навіщо дитині особистий простір і як батькам його організувати, розповідає Марина Сорокіна, координатор Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

Дитина дошкільного віку перенесе відсутність особистого простору набагато легше, ніж молодший школяр або підліток. Але навіть найменшій дитині важливо мати «власність». Це може бути коробка з іграшками або скринька зі «скарбами». Це такі собі недоторканне майно, що належать дитині.

Молодшим школярам і підліткам для стабільного психологічного стану необхідно мати особистий простір. У кожного з дітей обов’язково має бути окреме робоче місце. Стіл може бути маленьким, але окремим. Навіть у найменшій кімнаті в дитини має бути свій кут. Якийсь простір, про який дитина може сказати «моє». Це вкрай важливо для того, щоб у дитини сформувалося поняття особистих меж, щоб вона могла ці особисті межі усвідомлювати. Якщо батьки з повагою ставляться до кордонів дитини, дитина вчиться поважати чужі і свої межі, зростає відповідальною. Адже навчитися особистої відповідальності можна лише в тому разі, якщо особисто тобі що-небудь належить.

За якими ознаками можна визначити слабкі особисті кордони?

• дитині вкрай складно сказати іншому «ні»;
• залежна від думки оточуючих;
• легко піддається впливу інших дітей;
• зберігає стосунки з дітьми, які її ображають;
• намагається всім догодити й бути такою, якою її хочуть бачити інші;
• дуже сором’язлива;
• їй складно висловлює свою думку.

Також особистий простір потрібен дитині, щоб відчувати себе в безпеці.

Щоб забезпечити дитині особистий простір, можна використовувати штору або ширму. Перш ніж увійти на територію дитини, запитайте дозволу.

Дозвольте дитині оформити свій куточок так, як їй хочеться. Можливо, на ліжку стоятимуть улюблені іграшки малюка, а в дитини старшого віку на стіні з’являться плакати з улюбленим героєм або виконавцем.

Не спитавши, не беріть речі, які належать дитині. Не «шпигуйте» в телефонах і соціальних мережах.

Діти, у яких особистого простору немає, або особиста межа регулярно порушується, можуть ставати надмірно дратівливими й агресивними, або, навпаки, замкнутими.

Якщо підійти творчо до організації особистого простору дитини, навіть у найменшій квартирі можна створити затишний дитячий куточок. Батьки, психологічне здоров’я ваших дітей у ваших руках.