ПОРАДА ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ: Як запобігти розвитку комплексів неповноцінності в дитини?

Всім батькам хочеться, щоб дитина росла впевненою в собі, мала адекватну самооцінку, але інколи щось іде не так. Деякі діти стають невпевненими, замкнутими в собі. Але батькам потрібно розуміти, що гена «комплекс» немає! Дитина народжується чистим аркушем. А ось поведінка батьків призводить до формування різних комплексів. Як запобігти розвитку комплексів неповноцінності в дитини – розповідає Марина Сорокіна, координатор Психологічної служби гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

З поведінки батьків дитина робить висновок, що її люблять не за те, що вона є, а за те, наскільки успішна в якій-небудь справі. Якщо водночас батьки ще й порівнюють її з іншими дітьми (звичайно, інші діти кращі – чемніші, красивіші, розумніші та ін.), то може розвинутися комплекс неповноцінності.

Якщо тато чи мама негативно оцінює зовнішність дитини, кажучи їй: «Ой, яке в тебе рідке волосся» або «Шкода, що в тебе такі ноги короткі, це татова порода». Подібні висловлювання залишають незагойні рани в душі малюка, які залишаються з ним на все життя. Потім дорослі люди витрачають роки на психотерапію, щоб почати приймати та любити себе!

Якщо малюка невпинно критикують, говорячи йому: «Боже, який же ти невмійко» або «Нічого не можеш зробити нормально, у тебе що, руки криві?!». А якщо критика відбувається за присутності інших дорослих або дітей – обов’язково сформується двійко-трійко комплексів. Дитина згорятиме від почуття провини, сорому за власну недосконалість і гостро відчуватиме себе неповноцінною. Деякі батьки вважають, що подібними способами мотивують дитину, але ця думка абсолютно помилкова.

Як допомогти дитині?

1. Ніколи та ні за яких умов не оцінюйте особистість дитини. Конкретний вчинок може викликати у вас різні почуття, саме вчинок, не сама дитина.

2. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми.

3. Не висувайте до малюка вимог, що не відповідають його віку, та не завищуйте очікувань.

4. Давайте дитині можливість помилятися і формувати розумне ставлення до помилок. «Помилка – це завжди зона росту», «Якщо ти не помиляєшся, – ти не вчишся».

5. Ніколи не висловлюйтесь негативно про зовнішність дитини.

6. Якщо ваш стиль виховання авторитарний, ви занадто строгі та вимогливі, ризик розвитку багатьох комплексів у вашої дитини досить великий. Перегляньте особисту поведінку та ставлення до дитини.

7. Любіть і приймайте дитину за те, що вона є, а не за різноманітні досягнення й обов’язково розкажіть їй про це.

8. Любіть і приймайте дитину з її слабкостями та недоліками. Адже в нас із вами їх теж удосталь. Так хочеться, щоб нас приймали та любили.

9. Частіше хваліть дитину. За найменше досягнення – за зашнуроване взуття, самостійно встала після дзвінка будильника або саме сьогодні палички прописом вийшли особливо рівними.

Нам дуже хочеться, щоб наші діти виросли самодостатніми та щасливими людьми. Багато в чому це залежить від батьків. Дитина повинна бути впевненою в тому, що найближчі люди приймають і люблять її з усім набором її характеристик і якостей, а ще близькі люди вірять у неї та її здібності. Важливо навчити дитину жити в гармонії та миром зі собою. Навчіть малюка, що він абсолютно не зобов’язаний задовольняти всіх людей навколо. Він безцінний і важливий, таким, яким він є.