ПОРАДА ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ: Як поводитися з підлітком, який намагається виділитися?

Багато чиї батьки з тривогою чекають підліткового віку своїх дітей. Що відбувається з милою і слухняною ще вчора дитиною, яка проводила дощові осінні вечори за улюбленою книгою, а сьогодні – волосся пофарбоване в яскраво-синій колір, а в носі або язиці з'явилася сережка? Як поводитися з підлітком, щоб не зруйнувати відносини – розповідає Марина Сорокіна, координатор Психологічної служби Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

Підлітковий вік супроводжується потужними гормональними змінами, психіка дитини в цей період нестабільна. Соціальне середовище виходить на перший план, а бажання виділитися, бути поміченим, завоювати авторитет у однолітків стає одним із головних. Епатажність підлітка часто пов'язана з бажанням продемонструвати свою дорослість усім навколо. І це повідомлення не тільки для однолітків, а і для дорослих – батьків, вчителів. Різні ризиковані вчинки, зухвала поведінка, яскравий колір волосся і стрижки, які привертають увагу, зловживання макіяжем, татуювання, незвичайний одяг, цікавість до неформальних рухів.

Багато чиї батьки пов'язують епатажність підлітка з ризиком потрапляння в погану компанію, вживанням різних психоактивних речовин, нерідко підозрюють підлітка в схильності до аморальних вчинків. Це міф. Жодного прямого зв'язку тут немає.

Як бути батькам?

1.Найгірше, що можна зробити – почати активно боротися з подібними проявами. Терміново тягнути дитину в перукарню, щоб перефарбувати волосся. Примусово зняти «це лахміття», а найкраще взагалі заборонити гуляти та контролювати, контролювати, контролювати... А ще вголос підозрювати дитину в усіх найтяжчих гріхах і негативно висловлюватися про її друзів. Використовувати принизливі висловлювання. Шантажувати дитину своїм станом здоров'я на кшталт: «Якщо ти все це не припиниш, в могилу мене зведеш! У мене серце і так хворе». Чим категоричніші ваші заборони, тим сильніше бажання підлітка.

2.Спокійно поцікавтеся у дитини – чому вона так поводиться? Швидше за все, відповіддю буде, що це модно, красиво, так роблять інші діти в її компанії. Ви можете розпитати про те, в якій компанії гуляє ваша дитина, хто її друзі, чим захоплюються, яку музику слухають. Така розмова допоможе сформувати довірчі відносини. Станьте уважним і зацікавленим слухачем.

3.Пропонуйте дитині компроміси, зважуючи ризики. Пам'ятаю, як мені дівчинці-підлітку батьки категорично забороняли проколоти вуха. Мені дуже хотілося, адже всі дівчатка в класі вже ходили з сережками. В результаті, я сама собі проколола вуха та занесла інфекцію. Коли мама побачила мої вуха – жахнулася. На той час мочки збільшилися вдвічі та нестерпно боліли. Коли мій 13-річний син заявив мені про бажання проколоти вухо та зробити татуювання, ми домовилися про те, що вухо проколемо найближчими вихідними, а з татуюванням він почекає до 18 років і, якщо бажання залишиться незмінним, у нього буде можливість це зробити.

4.Намагайтеся бути гнучкими. Вседозволеність – не найкращий помічник у вихованні підлітка. Намагайтеся знайти золоту середину, пам'ятаючи про те, що підліток уже не 5-річний малюк, але все ще і не доросла людина.

5.Облиште ідею про те, що гіперопіка або надконтроль допоможуть вам уберегти дитину від безлічі бід. Довіряйте і повідомляйте підлітку про це.

6.Ставтеся до підлітка з повагою! Не тільки як до особистості, і але і до його виборів. Пам'ятайте, що протестність – одна з яскравих рис підліткового періоду.

7.Ніколи не заводьте повчальні бесіди в присутності сторонніх людей. Цим ви досягнете прямо протилежного від бажаного результату.

Пам'ятайте, що підлітковий вік пройде, а відносини можуть залишитися зіпсованими. І ще, саме в цьому віці, попри демонстровану дорослість, діти дуже потребують батьківської підтримки та прийняття. Згадайте себе в їхні роки. Як часто ми самі ранилися саме об нерозуміння з боку батьків.