ПОРАДА ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ: Як допомогти дитині подолати шкільну тривогу?

Зовсім скоро пролунають перші шкільні дзвінки. Частина дітей із нетерпінням чекає зустрічі з однокласниками, будують плани на наступний навчальний рік, з цікавістю чекають нових предметів, із задоволенням вибирають нові зошити та шкільну форму. Але є діти, у яких ближче до закінчення літніх канікул псується настрій, рівень тривоги стає вищим з кожним днем, який наближає їх до початку нового шкільного року. Пов’язане це з так званою шкільною тривогою.

Кожному дорослому відомий стан тривоги. Слід зазначити, що тривога має ситуативний характер. Наприклад, якщо на дитину чекає виступ із презентацією перед класом, вона може відчувати хвилювання, тривогу, а під час виступу на концерті залишається абсолютно спокійним.

Тривожність є стійким станом дитини. Дитина хвилюється про те, як пройде контрольна навіть тоді, якщо досить добре володіє матеріалом. Щоразу, коли їй треба відповідати біля дошки, вона знову стикається з тривогою. Дорогою до школи дитина може почати відчувати занепокоєння, тому що їй здається, що вона забула якийсь підручник або не зробила домашнє завдання в повному обсязі. Тривожність може бути пов’язана не тільки з навчальним процесом, але й зі ставленням у дитячому колективі. Дитина може турбуватися про негативну оцінку вчителів або погане ставлення до неї серед дітей.

Формуванню шкільної тривожності сприяють:

– завищені вимоги батьків;

– покарання за недостатньо добру оцінку;

– зайві навчальні навантаження;

– складні стосунки з педагогами, або однокласниками;

– зміна школи або класу;

– занадто часті контрольні.

Шкільна тривожність може проявлятися:

– у зайвій старанності дитини;

– у вегетативних проявах: дитина червоніє, відчуває тремтіння, долоньки стають вологими, з’являється неприємне відчуття в районі живота;

– у пасивності на уроках;

– неможливістю відповідати на запитання вчителя або біля дошки (дитина настільки турбується, що не може відтворити навіть той матеріал, який знає дуже добре). Також занепокоєння може бути пов’язане зі страхом бути осміяною іншими учнями;

– різні психосоматичні захворювання, часті застуди та різні нездужання;

– неуважність, зниження концентрації уваги;

– у частих порушеннях дисципліни. Так можуть поводитися діти з глибокими страхами. Це легкозбудливі, активні діти. Нерідко вони вибирають собі роль «клоуна» в класі. Таким чином, намагаються впоратися з тривожністю.

Як батькам допомогти дитині, який переживає шкільну тривожність.

1. Насамперед спробувати з’ясувати, з чим саме пов’язана тривожність (навчальний процес, стосунки з учителями або однолітками, страх покарання тощо). Для цього вам варто спокійно і дружелюбно поговорити з дитиною;
2. Якщо ваші вимоги до дитині високі, знижуйте планку;
3. Піднімайте самооцінку дитині, зробіть усе, щоб вона почувалася успішною. Хваліть навіть за найменше досягнення! Якщо дитині вдалося вивчити й розповісти вірш на один бал вищий, ніж раніше, хваліть! Це її досягнення. Дитина має повірити в себе і відчувати, що батьки вірять у неї;
4. Забезпечте вдома максимальний емоційний комфорт для дитини. виключіть покарання за оцінки, глузливий, зневажливий тон у ставленні дитини;
5. Якщо в дитини виникли складності з однокласниками, з’ясуйте причину і придумайте разом із дитиною способи подолання;
6. Можете поділитися з дитиною, як ви справлялися із ситуаціями, які викликають у вас тривогу;
7. Навчіть дитину простих способів саморегуляції;
8. Говоріть часто, що любите дитину, забезпечте їй достатній тілесний контакт;
9. Якщо ви самостійно не справляєтеся із ситуацією й дитина не почувається краще, зверніться по допомогу до психолога.