Підсумки чергового сезону проєкту «Рінат Ахметов – Дітям. Реабілітація поранених дітей»

П’ятий рік поспіль для дітей Донбасу, які дістали поранення під час бойових дій, Фонд Ріната Ахметова проводить проєкт «Рінат Ахметов – Дітям. Реабілітація поранених дітей». Цієї осені через пандемію коронавірусу проєкт проходив онлайн. Зате в такому форматі до нього змогли доєднатися дорослі члени сімей діток - учасників проєкту.

Цього року проєкт тривав п’ять тижнів. За цей час психологи Фонду Ріната Ахметова провели по 10 сеансів для кожної сім’ї, що брала участь у проєкті. Вони допомагали дітям і дорослим подолати психологічні наслідки травм, отриманих унаслідок бойових дій на Донбасі.

– Попри карантинні обмеження, Фонд Ріната Ахметова й далі допомагає жителям Донбасу, які постраждали внаслідок бойових дій. Уже проведено в дистанційному режимі проєкт «Рінат Ахметов – Дітям. Мирне літо», й ось зараз успішно завершився п’ятий сезон проєкту «Рінат Ахметов – Дітям. Реабілітація поранених дітей». Кожна сім’я-учасниця отримала по 10 консультацій професійних психологів. На сьогодні Фонд Ріната Ахметова – єдина організація, яка системно та масштабно допомагає дітям, які дістали важкі поранення на Донбасі, – розповіла Ірина Блажан, директор проєктів і програм Фонду Ріната Ахметова.

– Цей проєкт допомагає дітям і дорослим впоратися з психологічними складнощами, які виникли внаслідок поранення або важкої психологічної травми війни. Це дуже важливий проєкт, тому що є деякі особливості психологічної травми. Вона має певний відстрочений ефект. Драматична подія могла статися три-п’ять років тому – і тоді людина тимчасово мобілізувалася, входила в стан тонусу, справлялася з виниклими труднощами. А психологічний аспект виносили ніби за дужки. І якийсь час травма не давалася взнаки. Складність полягає в тому, що наслідки обов’язково настають. І відкладені наслідки, як правило, складніші, ніж та травма, яка була відразу відпрацьована за допомогою психолога, – каже психолог Фонду Ріната Ахметова Марина Сорокіна.

За її словами, так званий посттравматичний стресовий розлад включає в себе низку досить складних симптомів, які можуть призводити навіть до інвалідності, наприклад, до депресивного розладу або важких неврозів. Людина може страждати на порушення сну, депресії, можуть розвиватися різні психосоматичні прояви. У дітей виникають проблеми в комунікаціях, розвиваються нетипові страхи та панічні атаки.

Як розповіла Марина Сорокіна, у 2014–2016 роках і в дітей, і в дорослих було два типи реакції. Одна частина ніби «замерзала» – люди справлялися з актуальними на той момент проблемами. Вони не плакали, не боялися й відмовлялися від будь-якої допомоги психологів і психотерапевтів. Друга частина яскраво переживала драматичний процес.

– І зараз уже можна, напевно, говорити про відстрочені наслідки. Батьки раптом помічають, що дитина жила-жила нормально й раптом змінила поведінку, стала агресивною або плаксивою. І батьки не розуміють причин. Найчастіше це відстрочена травма, – продовжує психолог.

За її словами, на сьогодні одна з ключових психологічних проблем, особливо в дітей із «травмою війни» – страх, що війна може повернутися, бойові дії поновляться, і вони знову опиняться в дуже складній ситуації. Також діти дуже переживають за дорослих родичів, особливо ті, хто зіткнувся зі смертю близької людини під час бойових дій. Ще один страх, який зараз спостерігають – дітям дуже складно бачити своє майбутнє, спокійне майбутнє, простий дитячий світ. Майбутнє викликає в дітей страх і тривогу. У дорослих також спостерігається відстрочена реакція, коли всі проблеми позаду й коли вони перебувають у безпечному просторі, починають проявлятися психологічні проблеми.

Психолог Марина Сорокіна називає кілька простих інструментів для подолання відстроченого посттравматичного синдрому.

1. Якщо вас щось турбує, знайдіть людей, з ким ви можете це обговорити. Це важливо. На жаль, нас вчили не скаржитися. І тепер часто чуєш від дорослих: «Що ж я буду своїми проблемами напружувати?» І так само вчать дітей не скаржитися. І буває так, що в одній сім’ї дорослі й діти переживають про одне й те ж, а обговорювати це не заведено.

Тому рекомендація № 1. Знайдіть у своєму оточенні людей, з якими можете ділитися своїми переживаннями. Ділитися ви можете стільки, скільки вам потрібно. Будь-яке горе – вичерпне, воно закінчується. А будь-яка непрожита емоція згодом перетворюється на невротичні розлади або захворювання. Тому важливо ділитися. І ще важливо пам’ятати, що будь-яка емоція переживається тільки в контакті з іншою людиною. Тобто плакати в подушку і плакати іншій людині – це різні речі. Тому говоріть!

2. Для батьків. Піклуйтеся про себе. Пам’ятайте, що ваш стабільний стан – це запорука і вашого доброго самопочуття, і самопочуття вашої дитини. Якщо ви розхитані, дезорієнтовані, діти не можуть на вас спиратися. Тому, батьки! Турбота про себе! Я знаю, що зараз складні, непрості часи. Приділяйте час собі.

3. Для дітей і батьків. Пропонуйте дитині творчість. Пропонуйте їй малювати або ліпити. Адже в дітей ще недостатньо сформований мовленнєвий апарат, щоб висловлювати свої емоції. Не лякайтеся якихось страшних малюнків. Це спосіб поділитися з дорослим тим, що турбує. Дитина не може всього розповісти, але занепокоєння відбиває в грі, малюнках, ліпленні. Звертайте увагу на дитячу творчість: у що грає, що малює й що ліпить.

ЩО МАЄ НАСТОРОЖИТИ В ДИТЯЧИХ МАЛЮНКАХ:

• сильне штрихування може свідчити про велику напругу;
• якщо дитина малює себе дуже маленькою відносно площі паперу;
• якщо в малюнках часто є якісь монстри, хтось когось вбиває.

Резюмуючи, Марина Сорокіна зазначає:

– Якщо ви відчуваєте, що вам складно, що ви заплуталися й не знаєте куди йти, звертайтеся по допомогу до психологів. Якщо допомога буде надана вчасно, ви не тільки впораєтеся з поточними проблемами, а й забезпечите собі стабільний стан у майбутньому.

В рамках проєкту «Рінат Ахметов - Дітям. Реабілітація поранених дітей» для дітей, які отримали поранення, проведено близько 130 курсів відновного лікування. В рамках проєкту «Рінат Ахметов - Дітям. Мирне літо» біля 4500 дітей, які проживають по обидва боки лінії зіткнення, пройшли курс психологічної реабілітації.